1. Словник української мови в 11 томах

горбкуватий

ГОРБКУВА́ТИЙ, а, е. Вкритий горбками.

Ліворуч тягся довгий, глибокий яр, а далі — поле, горбкуватий степ, вкритий чорною рядниною ріллі (Досв., Вибр., 1959, 193);

Вона [місцевість] ставала нерівна, горбкувата, сопки здіймалися за сопками (Донч., III, 1956, 360).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горбкуватий — горбкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. горбкуватий — -а, -е. Вкритий горбками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горбкуватий — ГОРБКУВА́ТИЙ, а, е. Вкритий горбками. Ліворуч тягся довгий, глибокий яр, а далі – поле, горбкуватий степ, вкритий чорною рядниною ріллі (Олесь Досвітній); Вона [місцевість] ставала нерівна, горбкувата, сопки здіймалися за сопками (О. Словник української мови у 20 томах
  4. горбкуватий — ГОРБКУВА́ТИЙ (вкритий горбами, горбками), ГОРБА́СТИЙ, ГОРБИ́СТИЙ, ГОРБУВА́ТИЙ, ГОРБА́ТИЙ, ПА́ГОРИСТИЙ, ПАГОРБКУВА́ТИЙ, ШПИЛЯ́СТИЙ, КУЧУГУ́РИСТИЙ розм., БУГРУВА́ТИЙ розм. рідше, БУГРИ́СТИЙ розм. Словник синонімів української мови