1. Словник синонімів української мови

горе

НЕЩА́СТЯ (нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; душевний стан людини чи людей або соціально-моральний стан людей, народу, країни, зумовлений нещасливою подією, стражданням і т. ін.), БІДА́, ГО́РЕ підсил., ЛИ́ХО підсил.; БЕЗГОЛО́В'Я (БЕЗГОЛІ́В'Я) перев. із займ. моє, наше і т. ін. або мені, нам і т. ін., розм. (явище, що несе з собою тяжкі, згубні наслідки); ЗЛО (велике нещастя — в узагальненому знач.); ДРА́МА (тяжка, неприємна подія в житті людини, людей, що приносить душевні страждання; психічний стан, зумовлений цим стражданням); ТРАГЕ́ДІЯ (тяжка, жахлива подія в житті людини, народу і т. ін.; гнітючий психічний або соціально-моральний стан, зумовлений такою подією); НАПА́СТЬ розм., НАХА́БА розм., ПЕНЯ́ заст. (тяжка, неприємна подія, що зненацька захопила когось). З ним трапилось нещастя, придавила деревина (С. Чорнобривець); — Я (листоноша) бачу радість, я бачу й нещастя, я стою на порозі, всім знайомий, багатьом друг (Ю. Яновський); — Ой, лишечко! Ой, рятуйте! Ой, біда! — став пан Уласович не своїм голосом пробі кричати (Г. Квітка-Основ'яненко); Життя його було ясне і прозоре до дна. В ньому було мало горя, мало втрат, багато сміху, надій, сонця (О. Гончар); Від надміру води криничани терпіли часом справжнє лихо (О. Гончар); Вітрова Балка ждала завжди князя й терпіла його з гістьми, як справжнє своє безголов'я (А. Головко); — Бідні були.. і дуже сердиті, бо зла назбиралося на нашу голову сила-силенна за сотні літ... (О. Довженко); Відбувалися щоденні драми в домі, від яких матері ніяк не щастило ізолювати.. малого Григорія (І. Ле); Душевна драма; Війна у всі віки була трагедією людства, трагічним перехрестям у житті солдата (І. Ле); Пережити особисту трагедію; — І, лишенько, — об поли вдарила жінка, — ну, дня того нема, щоб не було якої напасті (А. Головко); Частенько (люди) дурощі снують, А доснуються до нахаби, — Тоді вже лихо тчуть (Л. Глібов); — Чи бачиш, як ми обідрались! Убрання, постоли порвались, Охляли, ніби в дощ щеня! ..Така нам лучилась пеня (І. Котляревський). — Пор. зли́годні.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горе — го́ре іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. горе — Нерадість, смуток, печаль; (людське) безголов'я, біда, нещастя, лихо, поневіряння, обр. гірка чаша; пор. СКРУТА. Словник синонімів Караванського
  3. горе — [гореи] -р'а, м. (ў) -р'і Орфоепічний словник української мови
  4. горе — -я, с. 1》 Душевні переживання, печаль, смуток; прот. радість. 2》 Обставини, події, що викликають страждання; біда, лихо, нещастя; прот. щастя. || у знач. виг. Уживається для вираження душевних страждань, викликаних бідою, лихом і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. горе — Біда, злигодні, злидні, знегіддя, знегода, клопіт, лихо, напасть, нещастя, притуга, тарапата, лиха година, див. мізерний, нужда, труднощі, худо Словник чужослів Павло Штепа
  6. горе — ГО́РЕ, я, с. 1. Душевні переживання, смуток; протилежне радість. От у такім горі вернулася [Оксана] додому, ледве-ледве дійшла... (Г. Словник української мови у 20 томах
  7. горе — Горе — море, всього не вип’єш. Порівнюючи з морем, тут вказується на безмежність горя. Горе не задавить, а з ніг звалить. Від горя люди не помирають, але можуть захворіти. Горе острить розум. У біді людина думає, як з неї вибратися. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. горе — 1 (-я) с.; мол. Автомобільна аварія. ПСУМС, 18. 2 (-я) с.; крим. Самогон. БСРЖ, 135; СЖЗ, 32; ЯБМ, 1, 240. Словник жарґонної лексики української мови
  9. горе — див. біда Словник синонімів Вусика
  10. горе — би́тий го́рем (ту́гою). Який багато страждав, переживав; згорьований, засмучений. Коли він пригада її заплакану — горем биту,— його серце рветься від болю на часті (шматки) (Панас Мирний); Плавець, хоч горем битий і безсильний, Не потонув... Фразеологічний словник української мови
  11. горе — Го́ре, -ря, -рю, в го́рі (і в го́рю) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. горе — ГО́РЕ, я, с. 1. Душевні переживання, печаль, смуток; протилежне радість. От у такім горі вернулася [Оксана] додому, ледве-ледве дійшла… (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  13. горе — Горе, -ря с. 1) Горе, печаль, горесть. Іде дівчина до хати, несе своє горе. Шевч. 276. 2) Горе, несчастіе. З щастя та з горя скувалася доля. Ном. № 1725. на горе йдеться, пішло. Пошло на несчастіе. живе, горя прикупивши. Плоховато живетъ. Ном. № 7506. ум. горенько, горечко. Словник української мови Грінченка