1. Словник синонімів української мови

давитися

I. ЗАДИХА́ТИСЯ без додатка і від чого, без чого (відчувати нестачу повітря від приступу кашлю, диму і т. ін.), ДУШИ́ТИСЯ, ЗАДУ́ШУВАТИСЯ, ДАВИ́ТИСЯ перев. чим. — Док.: задихну́тися, задуши́тися, вдуши́тися (удуши́тися), подави́тися. Як душитись в продимленій теплушці чи в прокуреному вокзалі, хіба не краще пройтись по незнайомому місту (А. Головко).

ПОВІ́СИТИСЯ (позбавити себе життя перев. через повішення), ЗАДАВИ́ТИСЯ, УДАВИ́ТИСЯ (ВДАВИ́ТИСЯ) розм., ЗАВІ́СИТИСЯ діал., ПОВІ́ШАТИСЯ діал. — Недок.: ві́шатися, дави́тися, зада́влюватися рідко. Коли мишей боїшся, На воротях повісся, Ізгинь, пропади, А до мене не ходи!.. (пісня); Задавлюється (Антей) струною і падає мертвий край Неріси (Леся Українка); — Коли її не достану, то або утоплюсь, або удавлюсь, або світ за очима піду... (Г. Квітка-Основ'яненко); — Таж ваша Марія завіситися хоче! З мотузкою на шиї бачили (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. давитися — дави́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. давитися — давлюся, давишся; мн. давляться; недок. 1》 чим і без додатка. Забивати собі горло великим шматком їжі. || Задихатися, душитися (від нападу кашлю, сліз і т. ін.). 2》 перен. Їсти що-небудь малопоживне, одноманітне. 3》 розм. Позбавляти себе життя удушенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. давитися — Давлюсь, давишся, недок. 1. Сміятись. Чого ти давишся? Що, я такий смішний? 2. Їсти. Давитись — свиняче діло. Давайте відволічемось від жрачки. Словник сучасного українського сленгу
  4. давитися — дави́тися слізьми́ (сльоза́ми, пла́чем і т. ін.). Гірко, невтішно плакати, марно намагаючись стримуватися, тамувати плач. Параска Тихонівна, давлячись слізьми, кусала подушку (Ю. Фразеологічний словник української мови
  5. давитися — ДАВИ́ТИСЯ, давлю́ся, да́вишся; мн. давляться; недок. 1. чим і без додатка. Забивати собі горло великим шматком їжі. Хто аж давився та запихався пирогами, хто, мов на жорнах, молов на зубах смачні хрящі смаженої риби (Мирний, III, 1954, 288); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  6. давитися — Давитися, -влюся, -вишся гл. Давиться. Не дуже й жує, так цілком і ковтає, аж давиться. Кв. Трохи був на смерть не подавився. А Петро йому й каже: се тобі, старче, так Бог зробив за те, щоб другому не бажав давитись. Стор. І. 24. Словник української мови Грінченка