довірений
ДОВІ́РЕНИЙ (наділений чиїмсь довір'ям), НАБЛИ́ЖЕНИЙ, ПРИБЛИ́ЖЕНИЙ рідше, ПРИБІ́ЧНИЙ заст. Як тільки почало розтавати, Гелка послав довірених людей до Яливочори, щоб домовилися з гуцулами про сплав (І. Муратов); Наближена особа; Ходкевич дав знак рукою — і вся старшина почала розходитися. Лишилася тільки прибічна сторожа (О. Маковей).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довірений — дові́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- довірений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до довірити 2). 2》 у знач. прикм. Наділений чиїм-небудь довір'ям. || у знач. ім. довірений, -ного, ч. Той, хто користується чиїм-небудь довір'ям і діє за його дорученням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довірений — Вірчий, уповноважений Словник чужослів Павло Штепа
- довірений — Дові́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- довірений — ДОВІ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до дові́рити 2. Дід Живиця вступає у смугу світла від ліхтарів і ревниво перелічує довірений йому безцінний скарб (Вол., Дні.., 1958, 131). 2. у знач. прикм. Наділений чиїм-небудь довір’ям. Словник української мови в 11 томах