1. Словник синонімів української мови

драбинчастий

I. ХУДИ́Й (який має недостатньо повне, тонке тіло), СУХИ́Й, ЩУ́ПЛИЙ, ЩУПЛЯ́ВИЙ, ПРОЗО́РИЙ розм., СУХОРЕ́БРИЙ розм., МАРНИ́Й розм., ХУДЮ́ЧИЙ підсил. розм., ХУДЮ́ЩИЙ підсил. розм., ЗАХУ́ДЖЕНИЙ діал.; СХУ́ДЛИЙ, ПОХУ́ДЛИЙ, ПОХУДІ́ЛИЙ, ОХЛЯ́ЛИЙ, ЗМАРНІ́ЛИЙ (який схуд, став виснаженим); ДРАБИ́НЧА́СТИЙ (дуже худий, з випнутими ребрами — про коней). Батько був сухий, худий, заморений; прийде було додому — та й зляже (Панас Мирний); Щуплий чоловік; Під яблунею.. весь білий і прозорий від старості.., лежав мій дід Семен (О. Довженко); Вказав (ключник) нам у тім світлі якусь скорчену, напівголу, марну фігуру (І. Франко); Мій татусь високий, широкоплечий, а дідусь тонісінький, худючий (Ю. Збанацький); З натовпу вийшов, прямуючи до столу, худющий, трохи сутулуватий юнак (О. Гончар); Незабаром захуджені, миршаві коні притягли безщасну бричку в двір (І. Нечуй-Левицький); На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць (М. Стельмах); Невисока Христя, з повним рожевим лицем, молодими ясними очима, чорними бровами так одрізнялася від змарнілої Олени (Панас Мирний). — Пор. I. ви́снажений.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. драбинчастий — драби́нча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. драбинчастий — -а, -е. 1》 Те саме, що драбинний. || Який має вигляд драбини, нагадує драбину (у 1 знач.). 2》 перен., зневажл. Дуже худий, з випнутими ребрами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. драбинчастий — див. худий Словник синонімів Вусика
  4. драбинчастий — ДРАБИ́НЧА́СТИЙ, а, е. 1. Те саме, що драби́нний. З гори котився драбинчастий візок (Н.-Лев., III, 1956,161); // Який має вигляд драбини, нагадує драбину (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах
  5. драбинчастий — Драбинчастий, -а, -е 1) = драбчастий. Драбинчастий віз. Чуб. VII. 404. 2) Въ переносн. смыслѣ о скотинѣ: худой до такой степени, что видны ребра. Мені віддайте тільки отту драбинчасту кобилу. Стор. І. 39. Словник української мови Грінченка