драбинчастий

Значення в інших словниках

1. драбинчастий — драби́нча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
2. драбинчастий — -а, -е. 1》 Те саме, що драбинний. || Який має вигляд драбини, нагадує драбину (у 1 знач.). 2》 перен., зневажл. Дуже худий, з випнутими ребрами. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. драбинчастий — I. ХУДИ́Й (який має недостатньо повне, тонке тіло), СУХИ́Й, ЩУ́ПЛИЙ, ЩУПЛЯ́ВИЙ, ПРОЗО́РИЙ розм., СУХОРЕ́БРИЙ розм., МАРНИ́Й розм., ХУДЮ́ЧИЙ підсил. розм., ХУДЮ́ЩИЙ підсил. розм., ЗАХУ́ДЖЕНИЙ діал. Словник синонімів української мови
4. драбинчастий — ДРАБИ́НЧА́СТИЙ, а, е. 1. Те саме, що драби́нний. З гори котився драбинчастий візок (Н.-Лев., III, 1956,161); // Який має вигляд драбини, нагадує драбину (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах
5. драбинчастий — Драбинчастий, -а, -е 1) = драбчастий. Драбинчастий віз. Чуб. VII. 404. 2) Въ переносн. смыслѣ о скотинѣ: худой до такой степени, что видны ребра. Мені віддайте тільки отту драбинчасту кобилу. Стор. І. 39. Словник української мови Грінченка