драбинчастий
драби́нчастий
-а, -е.
1》 Те саме, що драбинний.
|| Який має вигляд драбини, нагадує драбину (у 1 знач.).
2》 перен., зневажл. Дуже худий, з випнутими ребрами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- драбинчастий — драби́нча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- драбинчастий — див. худий Словник синонімів Вусика
- драбинчастий — I. ХУДИ́Й (який має недостатньо повне, тонке тіло), СУХИ́Й, ЩУ́ПЛИЙ, ЩУПЛЯ́ВИЙ, ПРОЗО́РИЙ розм., СУХОРЕ́БРИЙ розм., МАРНИ́Й розм., ХУДЮ́ЧИЙ підсил. розм., ХУДЮ́ЩИЙ підсил. розм., ЗАХУ́ДЖЕНИЙ діал. Словник синонімів української мови
- драбинчастий — ДРАБИ́НЧА́СТИЙ, а, е. 1. Те саме, що драби́нний. З гори котився драбинчастий візок (Н.-Лев., III, 1956,161); // Який має вигляд драбини, нагадує драбину (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах
- драбинчастий — Драбинчастий, -а, -е 1) = драбчастий. Драбинчастий віз. Чуб. VII. 404. 2) Въ переносн. смыслѣ о скотинѣ: худой до такой степени, что видны ребра. Мені віддайте тільки отту драбинчасту кобилу. Стор. І. 39. Словник української мови Грінченка