діра

ГЛУШИНА́ (віддалені від культурних центрів місця), ЗА́КУТОК, ГЛУХИ́Й КУТО́К, ГЛУХИ́Й ЗА́КУТОК, ПУ́ЩА, БЕЗЛЮ́ДДЯ, ГЛУХОМА́НЬ розм., ЗА́КУТЕНЬ розм., ДИЧИНА́ розм., ДИЧА́ВИНА розм., ВЕДМЕ́ЖИЙ ЗА́КУТОК розм., ВЕДМЕ́ЖИЙ КУТ розм., ЗАКУ́ТИНА діал., ЗА́СТУМ діал.; ГЛИБИ́НКА, ДІРА́ зневажл. (віддалений від чого-небудь пункт). Як селюк, що виріс у глушині, Улас відчував розгубленість перед великим містом (Григорій Тютюнник); Він побував в усіх закутках земної кулі (М. Трублаїні); Сталося дивне диво: занехаяний та похований наш спів.. перейшов з глухих кутків та широких степів у ясні палати (Панас Мирний); На тлі блакитного неба сяє дівоче вбрання, вишите часом з таким бездоганним смаком, якому позаздрили б і принцеси, коли є ще такі десь по глухих закутках Європи (О. Довженко); Ясь підвівся і почав прощатись. Дами заворушились і просили навідуватись до їх в сільську пущу (І. Нечуй-Левицький); Інженерові не знайти роботи в цім безлюдді (І. Ле); Живан хоче бачити Поліську низовину золотим дном.. Такою хоче бачити свою глухомань всякий сучасний поліщук (В. Земляк); Село наше у закуті такому, що ніхто туди не зайде (Словник Б. Грінченка); — Хоч тут і село, й дичина, але в нас можна почути найкращих італійських і німецьких композиторів (І. Нечуй-Левицький); (Ружний:) Глянь — кипить робота! А була пустиня, дичавина (Я. Мамонтов); — Дивлюся я на вас, мадмуазель Маруся, — заговорив співчутливо ротмістр, — і думаю собі, яке ваше справді безрадісне життя в цьому ведмежому закутку (С. Добровольський); Іще ввижалась ніч велика, Матронівки ведмежий кут (А. Малишко); Електрика пройме глибінь старих закутин (М. Рильський); Тікали міщане з городів геть і козакували по тих застумах, де їх не досягала панська шаблюка (П. Куліш); Сухолітівка, як кажуть жартома, найглухіша глушина, одне слово — глибинка (з газети); Розкажіть мені краще про Орську фортецю. Певно, це якась глуха діра, якщо запроторив мене туди наш "благочестивий, самодержавніший"? (З. Тулуб). — Пор. перифері́я.

ДІ́РКА (розірване або витерте місце на одежі, взутті тощо), ДІРА́, ПРОРІ́ХА розм. Сорочка на ньому чорна та пречорна, та вся вже в дірках (Г. Квітка-Основ'яненко); Двісті літ оте шатро спочивало в укриттю.., чимало дір попрогризали в нім миші та молі (І. Франко); Сафрон розстебнув сорочку, пальцями розірвав підшиту до коміра стьожку, і з проріхи скотилося в долоню кілька червінців (М. Стельмах).

О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд., ПРО́ГІН, ПРО́РІЗ (для вікон, дверей у спорудах); ВИ́ЛОМ (у стіні, даху і т. ін.); ПРОРІ́ХА, ВІ́ЧКО, ПРОЗУ́РКА рідше (невелике, перев. круглої форми); ЩІЛИ́НА, ШПА́РКА, ШПАРИ́НА, ПРО́СВІТ, ПРО́СВІ́ТОК (перев. вузьке, через яке щось проникає, проглядається); ПРО́РІЗ, ПРО́РІЗЬ (зроблене чим-небудь гострим). Діра у стінці для диму чорніла холодним отвором (М. Коцюбинський); Через цю дірку в стіні і винесли на двір тіло Анта (С. Скляренко); Ліз він помацки.., і ледве-ледве дотягнувся до люка (З. Тулуб); Жерла сотень гармат вивергали полум'я. Через їхній гуркіт не чути було пострілів з рушниць (з підручника); А джміль гуде, б'ється В гарячі вікна, Шукає продуху (В. Мисик); Поет разом із своїм супутником розглядає в панському садку великий розлогий дуб і невелику відтулину в ньому, подібну до маленького віконця (І. Кириленко); Світла було мало. Тільки зверху через продуховину падало його трохи (Г. Хоткевич); В горах чорніють пащі, подібні до дверей.. Це гірські палаци колишнього, може, кам'яного віку. Житла людські (О. Досвітній); Будівля не була ще вивершена: ..крізь широкі пройми без вікон просвічувала небесна блакить (Ю. Смолич); Прогони дверей; Розчинилися (двері).. і в темній прорісі заметушилася постать чоловіка (Панас Мирний); Увагу Ібрагіма привернув оригінальний фонтан.. з десятка вічок тихо булькала вода (О. Іваненко); Він часто прислухається, підходить до прозурки (С. Васильченко); В стінах світяться пробої та щілини (І. Нечуй-Левицький); Заглядати в шпарку; У просвіті вікна з'являється голова Сусляєва (І. Кочерга); Віруючі часом заходили сюди (у каплицю), щоб поцілувати ікону й кинути у синеньку скриньку з вузькою проріззю мідяка (А. Шиян).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діра — (відкрите місце в середині чогось) отвір, (мала) дірка, (в будівлі) пройма, (вузька) щілина, шпарина, шпарка, (як рятувальний прохід інколи перен.) просвіт, просвіток, (зроблений чимсь гострим) проріз. Словник синонімів Полюги
  2. діра — діра́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири діри́ Орфографічний словник української мови
  3. діра — Отвір, проріз, щілина, відтулина, душник; П. глушина, загумінок, провінція: дірка, дірочка, діромаха, діровисько. Словник синонімів Караванського
  4. діра — -и, ж. 1》 Щілина, отвір у чому-небудь. || Заглибина в чому-небудь. || Розірване або витерте місце на одежі, взутті і т. ін. Чорна діра — а) згусток зоряної речовини з такою мірою стиснення і з такими силами тяжіння... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. діра — діра́ : ◊ вертіти <�му> діру́ в животі нудно, багато говорити, постійно переконуючи та не відпускаючи співбесідника (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. діра — Діравий міх годі наповнити. Дірявого мішка не наповниш. Ніяк не можна задовольнити жадібної до наживи людини. На всяку діру інший кілок треба. На інакшу діру — інакший клин. На кожню діру треба інакший клин. До кожної людини потрібний інший підхід. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. діра — див. отвір Словник синонімів Вусика
  8. діра — Діра́, -ри́, -рі́; ді́ри, дір, ді́рам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. діра — ДІРА́, и́, ж. 1. Щілина, отвір у чому-небудь. Грек підбіг до човна і ахнув: у човні була діра (Коцюб., І, 1955, 393); Діри були позабивані диктом, позатикані ганчірками (Бойч., Молодість, 1949, 7); // Заглибина в чому-небудь. Словник української мови в 11 томах
  10. діра — Діра, -ри ж. Дыра. Забий діру — собака не полізе. Ном. № 5903. Словник української мови Грінченка