1. Словник синонімів української мови

дім

БУДИ́НОК (будівля, призначена для житла або для розміщення різних установ), ДІМ, ОСОБНЯ́К (добре впорядкований будинок міського типу; звичайно для однієї родини або однієї установи); КОТЕ́ДЖ (житловий особняк, перев. двоповерховий); ХОРО́МИ мн., розм. (великий розкішний будинок; ірон. — про будинок, житло взагалі); ДОМИ́НА розм., ХОРО́МИНА рідко (великий будинок). Зупинились на головній вулиці біля будинку з написом "Ревком" (О. Довженко); Я сів на бульварі, напроти будинку, і дім вороже дивився на мене рядами чорних, холодних шибок (М. Коцюбинський); Особняк головного інженера стояв трохи осторонь єдиної вулиці селища (Ю. Шовкопляс); (Степан:) Ось як відгуляємо.. весілля, зараз комору переробимо на світлицю; і будуть у нас хороми на дві половини! (М. Кропивницький); — Ну-ну, покажіть, які тут у вас хороми, — говорила Ольга Іванівна, обходячи кімнати (Д. Ткач); Та вже ж і вибудується він!.. Він он яку домину розпочне... (Панас Мирний). — Пор. 1. буді́вля.

ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл. (тісне, темне); АПАРТАМЕ́НТИ (надто просторе). Світле, чисте, життєрадісне житло прикрашує й облагороджує наш побут (Я. Качура); Навіщо у старій та вогкій хаті жити, коли є нова, суха, простора та ясна оселя? (Л. Яновська); Набрали хлопців до бригади, дали їм сяке-таке помешкання (О. Лупій); Радісні вигуки наповнили дім (Ю. Смолич); Подано автомобілі — розвезти акторів по домівках (Ю. Яновський); Покинула знову хату, Синову господу (Т. Шевченко); — Прощайте, рідні пороги, де походжали мої ноги! (І. Нечуй-Левицький); Андрій, відколи жив, не бачив такого поганого мешкання (І. Франко); Хата здалася Христі великим льохом, а не людським житвом (Панас Мирний); — Де ті людські селитьби, де той народ, що.. оселяв колись родючу землю (М. Коцюбинський); Коли Свиридович вигнав татарку до хатини в садку, баба Палажка обурилася. — От собака! Жінці родити час, а він її з хати жене до того чортового лігвища (З. Тулуб); Озлився (дід Маківка) на весь світ, заперся у своїй норі і довго не виходив (М. Чабанівський); Тут було побудовано дачі обласного керівництва.. розкіш апартаментів доморощеного панства по-особливому сприймається на тлі убозтва державної наукової установи (з журналу). — Пор. 1. барлі́г, халу́па.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дім — дім іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири до́ми Орфографічний словник української мови
  2. дім — БУДИНОК, (величезний) будівля, споруда; ФР. хата, домівка, господа, пристановище, р. домівля, (батьків) п. стріха; З. П. сім'я, родина; (царський) династія; (торговий) фірма; домок, домик, домочок, домина. Словник синонімів Караванського
  3. дім — [д'ім] дому, м. (на) дом'і, мн. доми, доум'іў Орфоепічний словник української мови
  4. дім — дому, ч. 1》 Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок. Акцептний дім — банк, який спеціалізується на акцептуванні чи гарантуванні векселів, кредитуванні зовнішньої торгівлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дім — дім: ◊ з доброго дому із порядної, інтелігентної родини (ср, ст): У воєнний час навіть дівчата з дуже “добрих домів” і з дуже міцними моральними засадами рідко відкидають спокусу гарного одягу (Тарнавський З.) ◊ па́ні дому → пані Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. дім — Або самому вдома жити, або тужити. Говорить чоловік, який думає, що одруження не принесе йому щастя. Дім вести, то не бородою трясти. Господарювання не є простою справою. Дім не ворог — коли запалиш, то згорить. Собі легше заподіяти шкоду, ніж ворогові. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. дім — Дому, ч., комп. Веб-адреса. А дім того сайту? Словник сучасного українського сленгу
  8. дім — син. хаза, хавіра, хата, харіус, хатинка, хілядка. Словник жарґонної лексики української мови
  9. дім — I хата, барак, білогородок (хата в загадці), буда (про дім знев.), будигарня (стара хата), будинок, будиночок, буждигарня (стара хата), бурдей, бурдея, бурдія, вілла, господа, домаха (житло рибалок), домина, домисько, домище, домівка, домівля, домок... Словник синонімів Вусика
  10. дім — відби́ти / відбива́ти від до́му кого. Відохотити кого-небудь бувати вдома або від виконання своїх домашніх, сімейних справ. — А вам заздро на мого чоловіка? — вмішається Галя.— Та ще б, дивіться, не заздро було!... Фразеологічний словник української мови
  11. дім — Дім, до́му, до́мові, в до́мі; доми́, -мі́в, -ма́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. дім — ДІМ, до́му, ч. 1. Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок. Широка, обсаджена кипарисами стежка веде до дверей у літній триклініум [трикліній] на розі двоповерхового дому (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  13. дім — 1. Громадська будівля, присвячена пам'яті про важливу подію або призначена для культурно-освітніх цілей громади. 2. Житлове приміщення. Архітектура і монументальне мистецтво