дім

I

хата, барак, білогородок (хата в загадці), буда (про дім знев.), будигарня (стара хата), будинок, будиночок, буждигарня (стара хата), бурдей, бурдея, бурдія, вілла, господа, домаха (житло рибалок), домина, домисько, домище, домівка, домівля, домок, домочок, замок, зимарка (зимова хата на полонині), зимівник (козацький), зимниця, зимовник, зімовник, камениця, кам'яниця, келія (ірон.), кешта (знев.), кибитка (дім на колесах), килиця (діал.), колиба (зимова хата гуцулів-лісорубів), колибка, колоп'єна (хата-мазанка з конопель у гуцулів), котедж, кужделеба (стара хата), курінь (запорозький), кутана, лебурдейка (убога хатина), ліплянка, ліп'янка, лісничівка (хата лісника), лупаня (обдерта, запущена хата), мазанка, оселя, особняк, особнячок, палата, палац, розвалюха, розвалюшка, стріха (перен.), терем, теремок, хавіра (знев.), халабуда, халабудка, халупа, халупина, халупка, халупчина, хата, хатина, хатинка, хатинонька, хатиночка, хатка, хатонька, хаточка, хатусенька, хатуся, хатчина, хворостянка (мазанка), хмаросяг (жарт.); хмарочос, хороми, хоромина, храмина і храмина

Фразеологічні синоніми: батьківська стріха; батьківська хата; будинок відпочинку; будинок престарілих; будинок торгівлі; будинок щастя; дитячий будинок; посидкова хата (в якій гуцул живе з сім'єю — на противагу зимарці); рідна домівка; родинне вогнище; торговельний дім; хата стріхівна (І. Драч); хатка на курячих ніжках; хатка на курячій ніжці; чорна хата (зимарка в гуцулів); шевченківська хата (убога)

II

див. оселя; родина

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дім — ДІМ, до́му, ч. 1. Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок. Широка, обсаджена кипарисами стежка веде до дверей у літній триклініум [трикліній] на розі двоповерхового дому (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  2. дім — син. хаза, хавіра, хата, харіус, хатинка, хілядка. Словник жарґонної лексики української мови
  3. дім — дому, ч. 1》 Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок. Акцептний дім — банк, який спеціалізується на акцептуванні чи гарантуванні векселів, кредитуванні зовнішньої торгівлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дім — БУДИНОК, (величезний) будівля, споруда; ФР. хата, домівка, господа, пристановище, р. домівля, (батьків) п. стріха; З. П. сім'я, родина; (царський) династія; (торговий) фірма; домок, домик, домочок, домина. Словник синонімів Караванського
  5. дім — БУДИ́НОК (будівля, призначена для житла або для розміщення різних установ), ДІМ, ОСОБНЯ́К (добре впорядкований будинок міського типу; звичайно для однієї родини або однієї установи); КОТЕ́ДЖ (житловий особняк, перев. двоповерховий); ХОРО́МИ мн., розм. Словник синонімів української мови
  6. дім — відби́ти / відбива́ти від до́му кого. Відохотити кого-небудь бувати вдома або від виконання своїх домашніх, сімейних справ. — А вам заздро на мого чоловіка? — вмішається Галя.— Та ще б, дивіться, не заздро було!... Фразеологічний словник української мови
  7. дім — дім іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири до́ми Орфографічний словник української мови
  8. дім — Дому, ч., комп. Веб-адреса. А дім того сайту? Словник сучасного українського сленгу
  9. дім — Або самому вдома жити, або тужити. Говорить чоловік, який думає, що одруження не принесе йому щастя. Дім вести, то не бородою трясти. Господарювання не є простою справою. Дім не ворог — коли запалиш, то згорить. Собі легше заподіяти шкоду, ніж ворогові. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. дім — [д'ім] дому, м. (на) дом'і, мн. доми, доум'іў Орфоепічний словник української мови
  11. дім — дім: ◊ з доброго дому із порядної, інтелігентної родини (ср, ст): У воєнний час навіть дівчата з дуже “добрих домів” і з дуже міцними моральними засадами рідко відкидають спокусу гарного одягу (Тарнавський З.) ◊ па́ні дому → пані Лексикон львівський: поважно і на жарт
  12. дім — Дім, до́му, до́мові, в до́мі; доми́, -мі́в, -ма́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. дім — 1. Громадська будівля, присвячена пам'яті про важливу подію або призначена для культурно-освітніх цілей громади. 2. Житлове приміщення. Архітектура і монументальне мистецтво