1. Словник синонімів української мови

жертвенний

САМОВІ́ДДАНИЙ (про людину — готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших; про дії, почуття і т. ін. — сповнений самовідданості), САМОЖЕРТО́ВНИЙ, ПОДВИ́ЖНИЦЬКИЙ, ЖЕРТО́ВНИЙ, САМОЗРЕ́ЧЕНИЙ, САМОЗРЕ́ЧНИЙ, ЖЕ́РТВЕННИЙ поет. (сповнений самовідданості, самозречення). Самовідданий борець за незалежність країни; Самовіддана праця; Передові представники народів світу знали про благородну, подвижницьку працю Івана Франка (П. Тичина); Тема жертовної материнської, взагалі батьківської любові виникає (у Стефаника) в життєвому сплетінні з іншими темами (з журналу); Жертовне служіння народові; Потім уже пережите немов захльоснуло її — спогад про трагічне повстання.. і жертвенний подвиг обманутих і наперед приречених людей (С. Журахович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жертвенний — правильніше: жертовний «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. жертвенний — же́ртвенний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. жертвенний — -а, -е, зах. Жертовний; самовідданий. Жертвенний козел — козел відпущення, об'єкт глуму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жертвенний — ЖЕ́РТВЕННИЙ, а, е. 1. рідко. Признач. для жертви (у 1 знач.). Жертвенну тварину душили мотузком, м’ясо варили в мідному казані, присвячуючи божеству кращі куски та нутрощі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 160). 2. поет. Словник української мови в 11 томах