1. Великий тлумачний словник сучасної мови

жертвенний

жертве́нний

-а, -е, зах.

Жертовний; самовідданий.

Жертвенний козел — козел відпущення, об'єкт глуму.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жертвенний — правильніше: жертовний «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. жертвенний — же́ртвенний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. жертвенний — САМОВІ́ДДАНИЙ (про людину — готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших; про дії, почуття і т. ін. Словник синонімів української мови
  4. жертвенний — ЖЕ́РТВЕННИЙ, а, е. 1. рідко. Признач. для жертви (у 1 знач.). Жертвенну тварину душили мотузком, м’ясо варили в мідному казані, присвячуючи божеству кращі куски та нутрощі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 160). 2. поет. Словник української мови в 11 томах