1. Словник синонімів української мови

живіт

ЖИВІ́Т (частина тіла людини і тварини), ЧЕ́РЕВО розм., ПУ́ЗО фам., УТРО́БА фам., ЧЕРЕ́ВИНА розм. рідше; ЛО́НО книжн., поет. (про частину тіла як символ материнства). — Захворів. Живіт болить, ламає мене всього (О. Донченко); Гафійка чухала їм (свиням) животи (М. Коцюбинський); Бідний з праці рветься — багатому черево дметься (прислів'я); Облизався неборака, Та меншого в пузо — Аж загуло!.. (Т. Шевченко); — Не подобає воїну, не учинивши подвигу.., утробу свою насищати (Я. Баш); На піч мене пустіть, на саму середину загріть черевину (Словник Б. Грінченка); Будь лоно прокляте, що ворога зносило (М. Рильський).

ЖИТТЯ́ (стан живого організму — людини, тварини, рослини), ІСНУВА́ННЯ, БУТТЯ́ уроч., ДНІ чиї, ЖИВІ́Т заст., ЖИВОТТЯ́ діал. (людини). Життя покидало Орлика. Але він не здавався.. Він мовчав, і вся воля пішла на цей напружений і мовчазний опір смерті (О. Довженко); Бруньки на деревах лопались, і з них тріумфально, стихійно виливалось життя (І. Багряний); Існування рослини при такій температурі — неможливе (О. Гончар); Поете, тям, зазнати маєш ти всіх мук буття.., Заким дійдеш до світлої мети (І. Франко); Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом (М. Коцюбинський); — Його сивуха запалила І живота укоротила, І він, як муха в зиму, зслиз (І. Котляревський); — Тепер слухаю, як кує зозуля, та так мені забажалось, щоб вона накувала мені багато год живоття (І. Нечуй-Левицький).

ШЛУ́НОК (орган травлення), ЖИВІ́Т розм. (часто зі сл. боліти, біль тощо), ТРУ́НОК діал., УТРУ́НОК діал., КО́ВБИК діал. Гості з голодними шлунками потрощили вечерю до останнього шматка хліба, до рісочки (І. Нечуй-Левицький); З кухні так пахне, що мені у животі все перевертається (І. Багмут); (Війт:) Я випити вип'ю, бо щось мене в трунку млоїть (І. Франко); Огляділа вона мене та й каже: "Отруєно тебе, галочко, отруєно: вже й жуки завелися в утрунку" (Л. Яновська); — Гукай! — думаю собі. — Хоч ковбика свого ввірви, нічого тепер уже не вдієш... (О. Кониський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. живіт — (середня частина тіла людини, тварини) черево, розм.: пузо, утроба. Словник синонімів Полюги
  2. живіт — живі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. живіт — Черево, пузо, брюхо, зн. утроба; ЖМ. шлунок, кишки; З. життя; зн. животина. Словник синонімів Караванського
  4. живіт — [жиев’іт] -вота, м. (на) -воут'і, мн. -воти, -воут'іў Орфоепічний словник української мови
  5. живіт — -вота, ч. 1》 Частина тіла людини і тварини, в якій містяться шлунок, кишечник, печінка і т. ін. || Про шлунок, кишечник. || Протилежна від спини частина людського тіла. 2》 заст. Життя. За живота заст. — за життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. живіт — Черево, кавдун, див. брюхо, пузо Словник чужослів Павло Штепа
  7. живіт — живі́т: ◊ живі́т як бу́бен → бубен ◊ зроби́ти з живота́ камізе́льку → камізелька ◊ наладува́ти живі́т → наладовувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. живіт — Живіт та головка — ледарська одговорка. Ледарі завжди говорять, що у них щось болить. На плохенький животик і мед не йде у ротик. Про хворого, який не може їсти навіть найкращої їжі. Поганому животу і пироги вадять. Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. живіт — син. авторитет, барило, бжух, бункер, кендюх, курдюк, мамон, матрац. Словник жарґонної лексики української мови
  10. живіт — (аж) вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Фразеологічний словник української мови
  11. живіт — Живі́т, живота́, в -воті́; -воти́, -ті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. живіт — ЖИВІ́Т, вота́, ч. 1. Частина тіла людини і тварини, в якій містяться шлунок, кишечник, печінка і т. ін. Гафійка чухала їм [свиням] животи, такі рожеві, повні (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  13. живіт — Живіт, -вота м. 1) Животъ. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. № 6358. бере, хапає за живіт. Говорится о боли въ животѣ, а также и для обозначенія зависти, скупости, горя объ утратѣ и пр. Ном. № 8159. Бере як багатого за живіт. Ном. № 13886. Словник української мови Грінченка