1. Словник синонімів української мови

загонич

НАГО́НИЧ (учасник облави, який жене звіра або птаха на мисливця), ГУЧО́К, ЗАГО́НИЧ. Нагоничі швидко означували терен, куди заблукав вовк, прапорцями (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загонич — заго́нич іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. загонич — див. нагонич Словник синонімів Вусика
  3. загонич — -а, ч. 1》 Той, хто заганяє худобу у стайню, кошару, загін, корівник тощо. 2》 Мисливець, який заганяє звіра під час полювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. загонич — ЗАГО́НИЧ, а, ч., мисл. Той, хто заганяє дичину під час полювання; нагонич. Ми склали план дій, розподілили солдат [солдатів] на загоничів і стрільців, поставили на чолі кожного десятка досвідчених мисливців (І. Словник української мови у 20 томах