зазирати

ЗАГЛЯДА́ТИ (дивитися у що-, за що-, крізь що-небудь, намагаючись побачити когось, щось), ЗАЗИРА́ТИ, ДИВИ́ТИСЯ. — Док.: загля́нути, зазирну́ти, подиви́тися. Роман підходить до комірчини, пригинається, заглядає у віконце (М. Стельмах); Тримаючи одне одного за руки, вони зазирають у пробоїни, в моторошну глибінь темних трюмів (О. Гончар); Вийшла далі мати на двір, під калину, з-за пшенички дивиться давай (А. Тесленко). — Пор. 1. диви́тися.

НАВІ́ДАТИСЯ до кого, куди (прийти, прибути до когось або кудись на короткий час або в черговий раз після певної перерви), НАВЕРНУ́ТИСЯ куди, розм., НАВЕРНУ́ТИ куди, розм., ЗАГЛЯ́НУТИ розм., ЗАЗИРНУ́ТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ куди, розм., НАЗИРНУ́ТИ розм. — Недок.: наві́дуватися, наверта́тися, наверта́ти, загляда́ти, зазира́ти, нагляда́ти рідко. Семен частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немає до нього листа з столиці (М. Коцюбинський); Орли й яструби покинули свої гнізда й наверталися лиш рідко сюди (О. Кобилянська); Загнибіда хіба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі, у крамниці (Панас Мирний); Школа двокласова, гарна, з начальства ніхто не заглядає (С. Васильченко); Про одне я мрію нині — Коли буду на Вкраїні, Зазирнути в те село (Л. Первомайський); Тільки оце прийшов Скиба на зміну.. Наглянув до молотарки (А. Головко); Чому не провести, — каже батько, — мені треба назирнути в Велику Яругу (Марко Вовчок). — Пор. 1. відві́дувати, 1. захо́дити.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зазирати — зазира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зазирати — див. дивитися Словник синонімів Вусика
  3. зазирати — див. ЗАГЛЯДАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. зазирати — -аю, -аєш, недок., зазирнути, -ну, -неш, док. 1》 Дивитися у (за) що-небудь і т. ін., намагаючись побачити когось, щось; заглядати. 2》 Ненадовго заходити, заїжджати куди-небудь або до когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зазирати — загляда́ти (зазира́ти) в горшки́ чиї. Виявляти зайву, надмірну цікавість до особистого, родинного життя кого-небудь, втручатися без потреби в чужі справи. — Яке тобі діло до того, що в нашій хаті робиться? Нащо тобі заглядати в наші горшки? (І. Фразеологічний словник української мови
  6. зазирати — Зазира́ти, -ра́ю, -ра́єш, -ра́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зазирати — ЗАЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЗИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Дивитися у (за) що-небудь і т. ін., намагаючись побачити когось, щось; заглядати. — Що він тобі казав? Насте, що він тобі казав? — жадібно допитувалась Соня, зазираючи їй у вічі (Вас. Словник української мови в 11 томах
  8. зазирати — Зазира́ти, -ра́ю, -єш сов. в. зазирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Заглядывать, заглянуть. Бодай умірати і в свій горщок зазирати. Ном. № 9616. Срібнорогий в воду зазирає. К. Досв. 67. 2) = зазіхати. Хоч би мені дали моргів два, бо де ж мені на більше зазирати. Могил. у. Словник української мови Грінченка