звій

ЗВИ́ВИНА (дугоподібний поворот або відхилення річки, дороги і т. ін.), ЗВИВ, ВИ́ГИН, ЗВІЙ розм. З-за темного, порослого кущами берега виринає на звивині човник рибалки Охріма (С. Тудор); З-за ближнього звиву переярка виринув Гвоздяєв (Н. Тихий); За вигином дороги, з великої висоти, відкривається перед нами Красна долина (О. Ільченко); Двигтить.. брук, вулиця нерівними звоями посувається назад (П. Колесник). — Пор. 1. за́крут, ви́гин.

ПАКУ́НОК (що-небудь упаковане для транспортування, зберігання тощо), ПАКЕ́Т, ЗГО́РТОК, ЗАГО́РТОК рідше, ЗГО́РТКА рідше; СУВІ́Й, ЗВІЙ розм., ЗАВИНІ́ННЯ діал., БГА́НОК діал. (перев. згорнуте). І сіни, і кімнати були заставлені скринями, скриньками та усякими пакунками з князівським добром (І. Нечуй-Левицький); Бабуся принесла великий пакет, дбайливо обв'язаний шпагатом (В. Собко); Зінаїда Федорівна.. розгорнула газетний згорток (О. Донченко); Несе (швачка) якийсь загорток (Леся Українка); Відснідавши, він зав'язав хустку, поклав згортку до кошика (Ю. Смолич); Пройшов у сільраду Юхим Барило, несучи два сувої з одежею, обв'язані мотузками і обкапані сургучними печатками (В. Кучер); Він кидається назустріч, бере з рук матері важкі звої (І. Цюпа); Вхопила (Олеся) завиніння й побігла шляхом (І. Нечуй-Левицький); Порився (Михайло) у бганкові, куди було загорнено подарунки батькам, і витягнув пляшку вина (О. Копиленко).

ПЕТЛЯ́ (рух по замкненій або напівзамкненій лінії; така лінія), СКРУТ діал., СКРУ́ТЕЛЬ (СКРУ́ТІЛЬ) діал., ЗВІЙ рідше, ЗА́ШМОРГ рідше. Вона залишала на мокрому піску петлі своїх слідів, подібних до вишитих візерунків на полотняному рушнику (О. Донченко); Бистро шумить і грізно б'ється о каміння ріка Стрий, перепливаючи срібною гадюкою в три скрути невеличке гірське село (І. Франко); Ріка заплутує свої звої на Красній долині (О. Ільченко); Тут нова, ще безіменна вулиця робить зашморг до Виноградної (Ю. Смолич). — Пор. 1. за́крут.

СУВІ́Й (смуга полотна, паперу тощо, згорнена трубкою), РУЛО́Н, ЗГО́РТОК, ЗГО́РТКА, ПОСТА́В, ЗВІЙ розм., ЗВИ́ТОК діал.; ШТУ́КА (не початий сувій тканини, що надходить для продажу). Чорний згорток шкіри тьмяно блиснув у нього в руках (Григорій Тютюнник); — Лишень самого полотна зо п'ятдесят звоїв по смерті лишилося (В. Стефаник); Дівчатко заперечило головою, але дві грубі сльози упало на звиток паперу (Н. Кобринська); Прийшов мужик до крамниці, Сукно оглядає... Перекинув штук зо двадцять — Все не добирає... (С. Руданський). — Пор. 1. відрі́з.