1. Словник синонімів української мови

змарніти

ЗМАРНІ́ТИ (схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби і т. ін.), ПОМАРНІ́ТИ, ОСУ́НУТИСЯ, ПОДА́ТИСЯ, ЗІВ'Я́НУТИ, ЗІВ'Я́ТИ, ПОВ'Я́НУТИ, ЗБЛЯ́КНУТИ, ПОБЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'Я́НУТИ, ЗЛИНЯ́ТИ, ПОЛИНЯ́ТИ, ПОЧОРНІ́ТИ, СПОГАНІ́ТИ розм., ЗАСНИ́ДІТИ діал. — Недок.: марні́ти, осува́тися, подава́тися, в'я́нути, бля́кнути, прив'яда́ти, линя́ти, погані́ти. За ті страшні дні вона змізерніла, змарніла, постаріла (І. Нечуй-Левицький); Все поодцвітало, навіть дівчата мов іспали з цвіту, помарніли (Ганна Барвінок); Тільки його понуре лице осунулось і стало, мов земля, очі запали глибоко (І. Франко); Тільки тепер помітив Дмитро, як за останній час подався старий пасічник (М. Стельмах); Марічка зів'яла, споганіла, лице вкрили зморшки, очі позападали (Є. Куртяк); Очі запали, сама зблякла, змарніла дочка (К. Гордієнко); Без жиру й сонця навіки засниділа дитина (В. Бабляк). — Пор. 1. висна́жуватися, ху́днути.

ХУ́ДНУТИ (ставати худим або худішим, втрачати на вазі), СО́ХНУТИ, ВИСИХА́ТИ, МАРНІ́ТИ, МІЗЕРНІ́ТИ, ОПАДА́ТИ розм., СТУХА́ТИ жарт.; СПАДА́ТИ (перев. із сл. тіло). — Док.: сху́днути, поху́днути, похуді́ти, оху́днути рідше зсо́хнути (зсо́хти), ви́сохнути (ви́сохти), посо́хнути (посо́хти), посхну́ти, охля́нути (охля́ти), змарні́ти, помарні́ти, змізерні́ти, помізе́рніти, опа́сти, сту́хнути. Вона худла і блідла, чуючись трохи послабленою від посту при важкій праці в школі (М. Коцюбинський); За час, протягом якого я тут не був, тітка схудла, постарішала, очі їй попровалювались під лоба (Є. Гуцало); Коли надійшла осінь і зігнала його (діда) з любимих полонин, він марнів, сох, видимо, аж до відживляючої весни (І. Франко); Він боявся, що ми з Данилом так охлянемо на кислому молоці, що не зможемо тримати молотка в руках (М. Чабанівський); За ті страшні дні вона змізерніла, змарніла, постаріла; лице осунулось, і очі неначе пригасли (І. Нечуй-Левицький); — Тонна в бикові, а ти йому даєш два кілограми дерті? Травою щоб жив? .. Щоб охуд, опав? (К. Гордієнко); Доки багатий стухне, бідний з голоду опухне (прислів'я); — Усе, було, тружусь, роблю — Аж з тіла спала (Л. Глібов). — Пор. 1. марні́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змарніти — змарні́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. змарніти — док., схуднути, виснажитися, змиршавіти, спасти з тіла, звестися на смик <�свічку>; (на виду) помарніти, жм. злиняти; (- рослини) зів'янути, зв'яти, всохнути, всохти; (- славу) підупасти; (- країну) занепасти. Словник синонімів Караванського
  3. змарніти — Змарніти й схуднути Дієслова змарніти й схуднути на перший погляд видаються тотожними, одначе між ними є деяка різниця. Дієслово змарніти, охоплюючи своїм змістом і значення дієслова схуднути, більше вказує на втрату миловидності... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. змарніти — і рідко ізмарніти, -ію, -ієш, док. 1》 Схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби, недоїдання, тяжкої праці і т. ін. || Втратити свіжість, привабливість, красу (про обличчя і т. ін.). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. змарніти — Змарнів, як полова. Погано виглядає. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. змарніти — ЗМАРНІ́ТИ і рідко ІЗМАРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби, недоїдання, важкої праці і т. ін. — Марку! подивися, Подивися ти на мене! Бач, як я змарніла? Я не Ганна, не наймичка. Я…— Та й оніміла (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. змарніти — Змарні́ти, -ні́ю, -єш гл. Исхудать. Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. Ном.:№ 6899. За довгий час змарнів, борода одросла. Рудч. Ск. II. 162. Словник української мови Грінченка