1. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

змарніти

Змарніти й схуднути

Дієслова змарніти й схуднути на перший погляд видаються тотожними, одначе між ними є деяка різниця. Дієслово змарніти, охоплюючи своїм змістом і значення дієслова схуднути, більше вказує на втрату миловидності, зовнішнього гарного вигляду: «Подивися ти на мене — бач, як я змарніла» (Т. Шевченко), — а коли треба сказати, що мають на увазі й схудле лице, то додають — на лиці: «Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла» (М. Номис). Дієслово змарніти може мати ще значення «зів’янути, зблякнути», стосуючись не тільки людської зовнішності: «А щоб наша червона китайка, гей, гей, червоніла, а щоб наша козацькая слава, гей, гей, не змарніла» (історична пісня).

Дієслово схуднути означає «спасти з лиця й тіла»: «Поки гладкий схудне, то худий здохне» (приказка).

Про те, що між дієсловами змарніти й схуднути є деяка різниця, свідчить фраза такого знавця української мови, як А. Кримський: «Він страшенно змарнів, схуд і зблід».

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змарніти — змарні́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. змарніти — док., схуднути, виснажитися, змиршавіти, спасти з тіла, звестися на смик <�свічку>; (на виду) помарніти, жм. злиняти; (- рослини) зів'янути, зв'яти, всохнути, всохти; (- славу) підупасти; (- країну) занепасти. Словник синонімів Караванського
  3. змарніти — і рідко ізмарніти, -ію, -ієш, док. 1》 Схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби, недоїдання, тяжкої праці і т. ін. || Втратити свіжість, привабливість, красу (про обличчя і т. ін.). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. змарніти — Змарнів, як полова. Погано виглядає. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. змарніти — ЗМАРНІ́ТИ (схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби і т. ін.), ПОМАРНІ́ТИ, ОСУ́НУТИСЯ, ПОДА́ТИСЯ, ЗІВ'Я́НУТИ, ЗІВ'Я́ТИ, ПОВ'Я́НУТИ, ЗБЛЯ́КНУТИ, ПОБЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'Я́НУТИ, ЗЛИНЯ́ТИ, ПОЛИНЯ́ТИ, ПОЧОРНІ́ТИ, СПОГАНІ́ТИ розм., ЗАСНИ́ДІТИ діал. — Недок. Словник синонімів української мови
  6. змарніти — ЗМАРНІ́ТИ і рідко ІЗМАРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби, недоїдання, важкої праці і т. ін. — Марку! подивися, Подивися ти на мене! Бач, як я змарніла? Я не Ганна, не наймичка. Я…— Та й оніміла (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. змарніти — Змарні́ти, -ні́ю, -єш гл. Исхудать. Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. Ном.:№ 6899. За довгий час змарнів, борода одросла. Рудч. Ск. II. 162. Словник української мови Грінченка