змарніти

змарні́ти

і рідко ізмарніти, -ію, -ієш, док.

1》 Схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби, недоїдання, тяжкої праці і т. ін.

|| Втратити свіжість, привабливість, красу (про обличчя і т. ін.).

2》 перен. Зів'янути, засохнути від нестачі вологи, поживних речовин і т. ін. (про рослини).

3》 перен., рідко. Втратити велич, могутність.

|| Занепасти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змарніти — змарні́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. змарніти — док., схуднути, виснажитися, змиршавіти, спасти з тіла, звестися на смик <�свічку>; (на виду) помарніти, жм. злиняти; (- рослини) зів'янути, зв'яти, всохнути, всохти; (- славу) підупасти; (- країну) занепасти. Словник синонімів Караванського
  3. змарніти — Змарніти й схуднути Дієслова змарніти й схуднути на перший погляд видаються тотожними, одначе між ними є деяка різниця. Дієслово змарніти, охоплюючи своїм змістом і значення дієслова схуднути, більше вказує на втрату миловидності... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. змарніти — Змарнів, як полова. Погано виглядає. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. змарніти — ЗМАРНІ́ТИ (схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби і т. ін.), ПОМАРНІ́ТИ, ОСУ́НУТИСЯ, ПОДА́ТИСЯ, ЗІВ'Я́НУТИ, ЗІВ'Я́ТИ, ПОВ'Я́НУТИ, ЗБЛЯ́КНУТИ, ПОБЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'Я́НУТИ, ЗЛИНЯ́ТИ, ПОЛИНЯ́ТИ, ПОЧОРНІ́ТИ, СПОГАНІ́ТИ розм., ЗАСНИ́ДІТИ діал. — Недок. Словник синонімів української мови
  6. змарніти — ЗМАРНІ́ТИ і рідко ІЗМАРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби, недоїдання, важкої праці і т. ін. — Марку! подивися, Подивися ти на мене! Бач, як я змарніла? Я не Ганна, не наймичка. Я…— Та й оніміла (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. змарніти — Змарні́ти, -ні́ю, -єш гл. Исхудать. Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. Ном.:№ 6899. За довгий час змарнів, борода одросла. Рудч. Ск. II. 162. Словник української мови Грінченка