1. Словник синонімів української мови

квіт

КВІ́ТКА (частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинок та пелюсток навколо них; квітуча рослина), ЦВІТО́К діал., ЦВІ́ТКА діал., ЦВІТ діал., ЧІ́ЧКА діал.; КВІТ перев. у мн.; КОСИ́ЦЯ розм. (якою заквітчуються). Між травою купами жовтіли круглі квітки кульбаби (І. Нечуй-Левицький); Будуть завтра їхати танкісти, І тоді безвусий воєнком Заквітчає башту урочисто Голубим, невиданим цвітком (А. Малишко); Кожна цвітка має свій вигляд, красу, запах, душу (Уляна Кравченко); Один цвіт не робить вінка (прислів'я); На узбіччях синіли чічки і змагалися синявою з високим небом (В. Гжицький); Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці (Словник Б. Грінченка).

ЦВІТ (пелюстки на рослині в період цвітіння), КВІТ, ЦВІТЬ поет., ЦВІТІ́НЬ поет., ВИ́ЦВІТ діал. Звисає цвіт з весняних віт на буйний килим трав (М. Терещенко); В садочку все квітом весняним біліло (Леся Українка); Там, де були воронки, ями, — буяє зелень, квітне цвіть... (П. Тичина); Торкаючи, мов струни, віти, цвітінь хитаючи рясну, в садах пахучий теплий вітер шуміть нам буде про весну (В. Сосюра); Я вийшов з села. Знаю степу весняного вицвіт (С. Крижанівський).

ЦВІТ (кращі люди), КВІТ, ВИ́ЦВІТ діал. Ідуть, ідуть хлопці, самий цвіт, молоді парубки (Леся Українка); Ой сину мій! квіте мій! Згадав мене старую — приїхав (Марко Вовчок); Там знайду завзяте плем'я, Люд свобідний і гулящий, Повний сили й волі, вицвіт Роду людського найкращий (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квіт — квіт 1 іменник чоловічого роду квітка рідко квіт 2 іменник чоловічого роду квіти; цвіт збірн. Орфографічний словник української мови
  2. квіт — Квітка; цвіт, цвітіння, квітування, красування; зб. квіття, квіти. Словник синонімів Караванського
  3. квіт — див. цвіт Словник синонімів Вусика
  4. квіт — ч. 1》 род. -а, перев. мн. Те саме, що квітка 2). 2》 род. -у, збірн. Квітки, багато квіток. 3》 род. -у, збірн. Те саме, що цвіт 1). 4》 род. -у, чого, збірн., перен. Найкраща частина чого-небудь; цвіт. Квіт нації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. квіт — КВІТ, ч. 1. род. а, перев. мн. Те саме, що кві́тка 2. Порозцвітали гарно квіти: Нагідочки, красолі і мачок (Л. Глібов); Біліє ромашка, запізніло виставивши на людські очі свій чарівний квіт (із журн.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. квіт — квіт квитанція (ст): А що діється в цім домашнім бюрі? Квіт по заплаченні оплати світла переховується вже в найкращому разі якийсь час у портфелі, а загально в кишені разом із зужитими білетами. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. квіт — КВІТ, ч. 1. род. а, перев. мн. Те саме, що кві́тка 2. Порозцвітали гарно квіти: Нагідочки, красолі і мачок (Гл., Вибр., 1951, 129); На підвіконнях росло багато квітів (Сенч., На Бат. горі, 1960, 7); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  8. квіт — Квіт, -ту м. 1) Цвѣтокъ. Зацвіла калина у лузі та пустила квіти. Макс. Діточки мої, квіти мої! пов'яли ви у зеленочку. МВ. І. 46. 2) в квіти = квітка 4. Зав'язала голову новою хусткою, все чорною і краї в квіти. Св. Л. 76. Словник української мови Грінченка