квіт

квіт квитанція (ст): А що діється в цім домашнім бюрі? Квіт по заплаченні оплати світла переховується вже в найкращому разі якийсь час у портфелі, а загально в кишені разом із зужитими білетами. А коли, не дай Боже, якийсь квіток потрібний, хіба може він знайтися при такому господарюванні? (Нова хата 1939)||квіток

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

квіт — квіт 1 іменник чоловічого роду квітка рідко квіт 2 іменник чоловічого роду квіти; цвіт збірн. Орфографічний словник української мови
квіт — Квітка; цвіт, цвітіння, квітування, красування; зб. квіття, квіти. Словник синонімів Караванського
квіт — див. цвіт Словник синонімів Вусика
квіт — ч. 1》 род. -а, перев. мн. Те саме, що квітка 2). 2》 род. -у, збірн. Квітки, багато квіток. 3》 род. -у, збірн. Те саме, що цвіт 1). 4》 род. -у, чого, збірн., перен. Найкраща частина чого-небудь; цвіт. Квіт нації. Великий тлумачний словник сучасної мови
квіт — КВІТ, ч. 1. род. а, перев. мн. Те саме, що кві́тка 2. Порозцвітали гарно квіти: Нагідочки, красолі і мачок (Л. Глібов); Біліє ромашка, запізніло виставивши на людські очі свій чарівний квіт (із журн.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
квіт — КВІ́ТКА (частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинок та пелюсток навколо них; квітуча рослина), ЦВІТО́К діал., ЦВІ́ТКА діал., ЦВІТ діал., ЧІ́ЧКА діал.; КВІТ перев. у мн.; КОСИ́ЦЯ розм. (якою заквітчуються). Словник синонімів української мови
квіт — КВІТ, ч. 1. род. а, перев. мн. Те саме, що кві́тка 2. Порозцвітали гарно квіти: Нагідочки, красолі і мачок (Гл., Вибр., 1951, 129); На підвіконнях росло багато квітів (Сенч., На Бат. горі, 1960, 7); *Образно. Словник української мови в 11 томах
квіт — Квіт, -ту м. 1) Цвѣтокъ. Зацвіла калина у лузі та пустила квіти. Макс. Діточки мої, квіти мої! пов'яли ви у зеленочку. МВ. І. 46. 2) в квіти = квітка 4. Зав'язала голову новою хусткою, все чорною і краї в квіти. Св. Л. 76. Словник української мови Грінченка