1. Словник синонімів української мови

клеймо

КЛЕЙМО́ (знак, помітка на виробі, товарі і т. ін., що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, тощо); МА́РКА, МАРКУВА́ННЯ (з означенням — про знак на виробі); ТАВРО́, ШТЕМП заст. (перев. мітка, яку випікають на шкірі, рогах чи копитаx свійських тварин, на тілі людини, а також знак на виробі); ВИ́ЩИП (вирізка на вусі тварини або на нозі птаха); ТАМГА́ іст. (знак власності в кочових народів Центральної Азії, Сибіру, Причорномор'я). — Наш! Там клеймо стоїть. Дві літери: "К.Ч." (В. Кучер); Народ обступив машину з усіх боків, вже стерли порох з трактора й лемешів, вже прочитали вітчизняну марку (О. Довженко); — Звісне діло — баришник... Звик на крадених конях тавра випікати і до людей лізе, — озвався Сергій (Григорій Тютюнник); Біля мосту ще одна партія колодників зі спотвореними тавром обличчями ладила дорогу (З. Тулуб). — Пор. 1. печа́тка.

КЛЕЙМУВА́ТИ, МАРКУВА́ТИ, ТАВРУВА́ТИ. Клеймувати товар; Маркувати вироби; Таврувати коней. — Пор. клеймо́.

ПЕЧА́ТКА (предмет з нарізаними знаками для одержання відбитка на чомусь; такий відбиток), ПЕЧА́ТЬ, ШТАМП (із зображенням назви певної установи та іншими відомостями); ШТЕ́МПЕЛЬ (перев. для поштових відправлень); ГРИФ (із зображенням підпису, рукописного тексту). Вартовий глянув на його документ з печаткою Генштабу і пропустив у скрипучу хвіртку (С. Голованівський); — Ви.. більше не староста. Сьогодні ще виберемо комітет, і ви віддасте йому печать... (Мирослав Ірчан); Це був офіційний лист з довгим штампом у лівому кутку і круглою печаткою внизу (Ю. Смолич); Федоська... ткнула чоловікові потертий, з багатьма штемпелями конверт (М. Олійник); Ріго мовчки простягнув йому кілька аркушиків глянцевого паперу, на яких красувався герб і гриф графині Вільденталь (П. Загребельний). — Пор. клеймо́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клеймо — клеймо́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. клеймо — Клеймо́. Тавро. Ось то сим діячам належить ся велика заслуга за те, що вкінци щезло те погане клеймо з чола людскости — крепацтво! (Кміц., 1908, 66) // рос. клеймо — тавро. Українська літературна мова на Буковині
  3. клеймо — -а, с., спец. 1》 Особливий знак, мітка на виробі, товарі, що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, і т. ін. 2》 Знаряддя, яким ставлять цей знак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клеймо — Тавро, (на вівці) вишик Словник чужослів Павло Штепа
  5. клеймо — КЛЕЙМО́, а́, с. (мн. кле́йма, клейм). 1. Особливий знак, помітка на виробі, товарі, що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  6. клеймо — наклада́ти (кла́сти) / накла́сти (покла́сти) тавро́ (клеймо́, печа́ть, знак, відби́ток) на кого—що і без додатка. Впливати, діяти на кого-, що-небудь, позначатися на комусь, чомусь. Фразеологічний словник української мови
  7. клеймо — КЛЕЙМО́, а́, с., спец. 1. Особливий знак, помітка на виробі, товарі, що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, і т. ін. Декотрі сиділи з п’яльцями й гаптували жовтими та червоними читками береги на сукні та фабричні клейма (Н. Словник української мови в 11 томах
  8. клеймо — рос. клеймо відтиск, знак, відмітка, що наносяться на товар з метою фіксування його належності, порядкового номера, дати виготовлення, товаровиробника, а також підтвердження відповідності даного виробу узаконеній пробі й вимогам пробірного нагляду. Eкономічна енциклопедія
  9. клеймо — (нім. — клей) 1. Пластина на стулці воріт, фасадній стіні або іконі з декоративними обрамуваннями чи сюжетними зображеннями навколо центрального образа. 2. Тип компонування зображень або орнаментальних мотивів, кожне з яких має замкнену форму і добре сприймається на незаповненій поверхні. Архітектура і монументальне мистецтво