клеймо

наклада́ти (кла́сти) / накла́сти (покла́сти) тавро́ (клеймо́, печа́ть, знак, відби́ток) на кого—що і без додатка. Впливати, діяти на кого-, що-небудь, позначатися на комусь, чомусь. Казенна обмеженість науки та крайній клерикалізм кладуть видиме клеймо на молодих людей (Леся Українка); Звичайно ж, тінь десятків літ боротьби наклала своє тавро і на вдачу, і на зовнішність (Іван Ле); Роки в тюрмах та колоніях наклали свою печать на Кесаря уже, мабуть, незмивну (З газети); Все знову нагадало про себе: і холодна клуня, і вартовий за дверима, і смерть, що вже наклала свій знак на пожовтіле обличчя льотчика (Ю. Бедзик); Дитинство наклало відбиток на всю творчість О. Довженка (З журналу); На вигляд їй років за тридцять. І час поклав уже своє тавро: втома в очах і ледве помітні зморшки в куточках різко окресленого рота (Д. Головко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клеймо — клеймо́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. клеймо — Клеймо́. Тавро. Ось то сим діячам належить ся велика заслуга за те, що вкінци щезло те погане клеймо з чола людскости — крепацтво! (Кміц., 1908, 66) // рос. клеймо — тавро. Українська літературна мова на Буковині
  3. клеймо — -а, с., спец. 1》 Особливий знак, мітка на виробі, товарі, що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, і т. ін. 2》 Знаряддя, яким ставлять цей знак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клеймо — Тавро, (на вівці) вишик Словник чужослів Павло Штепа
  5. клеймо — КЛЕЙМО́, а́, с. (мн. кле́йма, клейм). 1. Особливий знак, помітка на виробі, товарі, що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  6. клеймо — КЛЕЙМО́ (знак, помітка на виробі, товарі і т. ін., що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, тощо); МА́РКА, МАРКУВА́ННЯ (з означенням — про знак на виробі); ТАВРО́, ШТЕМП заст. (перев. Словник синонімів української мови
  7. клеймо — КЛЕЙМО́, а́, с., спец. 1. Особливий знак, помітка на виробі, товарі, що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, і т. ін. Декотрі сиділи з п’яльцями й гаптували жовтими та червоними читками береги на сукні та фабричні клейма (Н. Словник української мови в 11 томах
  8. клеймо — рос. клеймо відтиск, знак, відмітка, що наносяться на товар з метою фіксування його належності, порядкового номера, дати виготовлення, товаровиробника, а також підтвердження відповідності даного виробу узаконеній пробі й вимогам пробірного нагляду. Eкономічна енциклопедія
  9. клеймо — (нім. — клей) 1. Пластина на стулці воріт, фасадній стіні або іконі з декоративними обрамуваннями чи сюжетними зображеннями навколо центрального образа. 2. Тип компонування зображень або орнаментальних мотивів, кожне з яких має замкнену форму і добре сприймається на незаповненій поверхні. Архітектура і монументальне мистецтво