1. Словник синонімів української мови

клопіткий

ЗАБАРНИ́Й (про роботу — який вимагає багато часу, уваги, зусиль), ЗАГА́ЙНИЙ, МАРУ́ДНИЙ, КЛОПІТКИ́Й (КЛОПІТНИ́Й), КОПІТКИ́Й, ГА́ЙНИЙ діал., ПИ́НЯВИЙ діал., КРОПІТКИ́Й рідко. Робота була забарна, вимагала терпіння і великого напруження всіх сил (Д. Бедзик); Набагато складніша і загайніша справа — біля ворсових, набивних товстих килимів (Т. Масенко); Та й доводи у неї розумні, нічого не скажеш, але ж діло незвичне таке, клопітне, марудне... (М. Чабанівський); З клопітким, хоч і незначним завданням мене направили у віддалений район області (Ю. Мушкетик); — Коваль кує, — чуєте? — промовив Рясниченко до матусі. — Чую, чую, — кує. Якась гайна робота (Марко Вовчок); Пір'я дерти — пинява робота (Словник Б. Грінченка); Уже кілька днів він переглядав європейську пресу.. Робота кропітка, марудна (П. Колесник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клопіткий — клопітки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клопіткий — -а, -е. 1》 Те саме, що клопітливий. 2》 Який вимагає багато уваги, зусиль, терпіння; марудний (у 1 знач.). Клопітке господарство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клопіткий — КЛОПІТКИ́Й, а́, е́. 1. Те саме, що клопітли́вий. Коло хати садок з сливками та грушками, якими бабуся частує мене, два вулики з клопіткими, як і сама бабуся, бджілками... (Б. Антоненко-Давидович); Над усе любив Іван гори, ліси, зелені луки, .. Словник української мови у 20 томах
  4. клопіткий — КЛОПІТКИ́Й, а́, е́. 1. Те саме, що клопітли́вий. Над усе любив Іван гори, ліси, зелені луки, ..де в густих травах стрибали коники, метушилась клопітка посмітюха (Кол., Терен.., 1959, 9); Жителі напівспаленого села.. Словник української мови в 11 томах