1. Словник синонімів української мови

клопітливий

ДБАЙЛИ́ВИЙ (який дбає, турбується про когось, щось), ТУРБО́ТЛИВИЙ, КЛОПІТЛИ́ВИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ДБА́ЛИЙ розм., ДБА́ЙНИЙ діал.; БЕ́РЕЖНИЙ, КУКІ́БЛИВИЙ діал., КУКІ́БНИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙ діал., ПОКЛА́ДНИЙ діал. (який уміє берегти, зберігати щось). Із поля дівчина утомлена прийшла І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати, За сапку — і в квітник (М. Рильський); Видатний майстер російського театру (К. С. Станіславський) завжди був уважним і турботливим другом українського мистецтва (А. Бучма); Ні, це були не ті жінки, яких вона звикла бачити все своє життя, — клопітливих трудівниць, добросердечних господинь... Це були ув'язнені (Ю. Збанацький); Онися дуже любила своїх онуків і гляділа їх як найпильніша нянька (І. Нечуй-Левицький); Сувора (тітка) і, здається, сухувата. Але уважна, сердечна, мов рідна мати (А. Хижняк); Хто дбалий, той до всього здалий (І. Франко); (Руфін:) Вона пішла по лікаря для мене. (Круста:) Яке-то щастя мати жінку дбайну! (Леся Українка); Кукібна молодиця (Словник Б. Грінченка); Він був покладний і запопадний чоловік, але був крутий на вдачу (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клопітливий — клопітли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клопітливий — -а, -е. 1》 Який постійно клопочеться, проявляє турботу, схильний до клопотання. 2》 Пов'язаний з клопотами, турботами. || Трудний, скрутний. 3》 Наповнений неспокоєм, тривогою, турботами, різними справами тощо (про час або те, що триває в часі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клопітливий — КЛОПІТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до клопоту (у 1 знач.). Його Хівря – така клопітлива та неспокійна (Панас Мирний); Метушаться за віконцем клопітливі ластівки (Н. Забіла); Бджоли – клопітливі хазяйки, поспішали по мед до квітів (О. Словник української мови у 20 томах
  4. клопітливий — КЛОПІТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який постійно клопочеться, проявляє турботу, схильний до клопотання. Його Хіврятака клопітлива та неспокійна (Мирний, IV, 1955, 230); Бджоли — клопітливі хазяйки, поспішали по мед до квітів (Ів., Вел. Словник української мови в 11 томах