короб

КО́ШИК (виплетений з лози, рогозу, лубу тощо виріб, призначений для перенесення або зберігання чогось), КО́ШІ́ЛЬ, КОРЗИ́НА, КІШ, ПЛЕТІ́НКА, ОПА́ЛКА діал., КОБЕ́ЛЯ діал., КОШІ́ВКА діал.; КО́РОБ, КО́ЗУБ, КО́ЗУБЕНЬ, КОЗУБНЯ́, КОЗУ́БКА діал. (з лубу, бересту, лози); САПЕ́Т, САПЕ́ТКА (з лози, вертикально видовжений); ВЕРЕ́ЙКА (з лози, рогозу тощо, перев. круглої форми, з ручками). (Анзорге (плете кошика):) По цілих роках не маю роботи. Ото ці плетінки тільки й на світі держать (Леся Українка); Перед шинкарем стояв обшарпаний козак у постолах з кошелем риби (П. Панч); Дівчата якісь поблизу пересміхаються, кривляться, — корзина чималенька їм ноги віддавлює, "тітко, посуньте", — не чує тітуся, спить... (О. Гончар); Синіють проліски в кошах Веселих квітівниць (І. Муратов); Приходить сваток до нас на квартиру з кобелею в руці (І. Франко); Савка зазирнув у свою кошівку, поправив у ній захований між огірками та хлібом пакуночок (Д. Бедзик); Назвався грибом — лізь у короб (М. Номис); В козубі торохкотіли ще зовсім зелені кислиці, лісові яблучка (О. Ільченко); Повен грибів козубень (І. Нехода); Стуга — діжка велика, ..бочка, луб'яна козубня, що сидухи носять на базар бублики, буханці і т. ін. (М. Номис); Привіталась побожно Горпинка і здивовано кивнула головою на мішок з нарізаними соняшниками та сапет навибираних огірків (Г. Косинка); — Візьми в сапетці рибу (М. Стельмах); Жартуючи з рибалками, жінки залізли в баркас та почали нагрібати у верейки рибу (Ю. Збанацький).

Я́ЩИК (перев. чотирикутної форми виріб із дощок, фанери тощо для пакування, зберігання або перенесення чого-небудь), СКРИ́НЬКА, КО́РОБ (із лубу, бересту, лози). Подвір'я завалене горами фанерних ящиків (Ірина Вільде); Своє лахміття (Еней) позбирав; Мізерії наклав дві скриньки, На човен зараз одіслав (І. Котляревський); Нащадок взявся за крамарський короб, Пішов, як дід, по селах і лісах (М. Зеров).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. короб — ко́роб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. короб — Кошик; (з лубу) козуб, (великий) кіш. Словник синонімів Караванського
  3. короб — див. кошик Словник синонімів Вусика
  4. короб — -а, ч. 1》 Виріб із лубу, бересту, лози тощо для пакування, перенесення або зберігання чого-небудь; козуб. 2》 Верхня частина воза, саней з боковими стінками й сидінням. 3》 розм. Те саме, що жолоб 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. короб — КО́РОБ, а, ч. 1. Виріб із лубу, бересту, лози і т. ін. для пакування, перенесення або зберігання чого-небудь; козуб. Назвався грибом – лізь у короб (Номис); Я обережно поскладала тістечка до великих коробів (С. Андрухович); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. короб — КО́РОБ, а, ч. 1. Виріб із лубу, бересту, лози тощо для пакування, перенесення або зберігання чого-небудь; козуб. Назвався грибом — лізь у короб (Номис, 1864, № 7076); Сіяч ходив по ниві, брав рукою зерно з мішка або з короба... Словник української мови в 11 томах
  7. короб — (нім.) Середня частина дерев'яних різьблених вівтарів, які робилися в Південній Німеччині на поч. XVI ст. у вигляді К., де розміщались вирізані з дерева і пофарбовані фігури. У святкові дні розкривались і розписні бокові стулки. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. короб — Короб, -ба м. Родъ корзины, ящика изъ дуба или прутьевъ. Коробом Сонце, спіном дощ. Ном. № 571. Словник української мови Грінченка