кубло

ВИ́ВОДОК (про птахів, тварин — сукупність малят, виведених однією самкою за один раз), ВИ́ВІД, КУБЛО́, ПРИПЛІ́Д, РОЗПЛО́ДОК рідше, ПРИПЛІ́ДОК розм. Плавали на ньому (озері) виводки домашніх гусей і качок (А. Шиян); Плаче-кигиче (чайка), від кубла одводе й далі та далі летить (Я. Щоголів); Десь на тихій галявині можна побачити коловиків — зайченят другого приплоду (з журналу); Із кліток вийшов кріль і ще й приплідок (М. Шпак).

ГАДЮ́ЧНИК (місце, де живуть плазуни; гніздо гадюки), ГАДОВИ́ЩЕ, КУБЛО́, КУ́БЛИЩЕ, КИ́ШЛО розм. Звалище артилерійських снарядів.., мов гадюки в гадючнику, дрімали в цій землі, приховані бур'янами (О. Гончар); До пенька з усіх сторін повзли вужаки.. Гади збиралися на зиму в суцільне кубло (О. Донченко).

ГНІЗДО́ (у птахів — місце для кладки яєць і виведення пташенят), КУБЛО́. В своїм гнізді і ворона сміла (прислів'я); Заснули узгір'я, сповиті імлою, пташина вертає спочить до кубла (Уляна Кравченко).

ЖИТЛО́ (взагалі місце для перебування, проживання), КУТО́К розм., КУТ розм., ХА́ТА розм., ДАХ розм., ПОКРІ́ВЛЯ розм., СТРІ́ХА розм., ГНІЗДО́ розм., КУБЛО́ розм., КИШЛО́ розм. рідше, ЗА́ХИСТ рідше. Житло і харчі коштуватимуть їй тут тільки трохи більше ста карбованців (П. Козланюк); Бодай ніхто не дочекав в чужім кутку сидіти (приказка); Ми жебраки, Нещасні, без кута, без кусня хліба! (І. Франко); Смеркло. — Збирайтеся, бабо, — каже мама, — та йдіть шукати хати на ніч, а то пізно буде (М. Коцюбинський); Кидав я мій рідний дах, щоб інше десь шукати долі (Я. Щоголів); І постає в уяві рідна стріха (О. Ющенко); Тож сам собі будиночок поставив, Що в Малині був за гніздо йому (М. Рильський); Тато жартував, що це вже, певно, останнє його кубло (П. Дорошко); Батько розказував, що колись.. ще тут розбійники жили, кишло їх у цьому яру було (Б. Грінченко); Бралося далеко за північ. Позасинали люди по своїх теплих захистах (Панас Мирний). — Пор. 1. приту́лок.

ЛІ́ГВО (заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина), ЛІ́ГВИЩЕ, ТИ́РЛО, ЛЕГО́ВИЩЕ діал.; КУБЛО́ (також заглиблення для плазунів); КУ́БЛИЩЕ, БАРЛІ́Г, БАРЛО́ГА, ГАЙНО́ розм., ГА́ВРА діал., МА́ТОЧНИК діал. (лігво ведмедя); ВОВКІВНЯ́ (вовче лігво). Не можна, ясна річ, залишати в спокої вовчі лігва і самих вовків, цих ворогів нашого господарства... (Остап Вишня); Потім гукнув Жайсака, щоб він показав Шевченкові і його товаришеві місця вовчих лігвищ (З. Тулуб); Отут саме вовче тирло (Словник Б. Грінченка); Нараз тут перед ними щось зашелестіло, — мабуть, звір якийсь підкинувся, виполошений із свого леговища (І. Франко); Гади збиралися на зиму в спільне кубло! (О. Донченко); На віддалі тридцяти кроків піднявся з барлога величезний ведмідь (В. Гжицький); З диких ломів, з гайна, встає на задні лаби ведмідь (М. Коцюбинський); Знов загриміли ще з більшою силою жуброві роги, розносячи тривогу в сумрачні медведячі гаври (І. Франко); — Тату, там у вовчім яру у вовківні двоє коней збахтажено (Марко Вовчок).

ПРИТО́Н (місце зосередження злочинних, аморальних або антигромадських елементів), КУБЛО́ розм. Христя подивилась кругом себе. "Оце той халамидницький притон!" — подумала (Панас Мирний); Варка — це була господиня таємного кубла, де в усяку годину можна було дістати горілку й випити, заївши солоним огірком (Л. Смілянський).