1. Словник синонімів української мови

кістяк

КАРКА́С (металева або дерев'яна основа якоїсь речі, споруди, машини тощо), КІСТЯ́К, СКЕЛЕ́Т, КОРО́БКА (основа будівлі); О́СТОВ (внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ін.); КО́РПУС (основа чи оболонка машини, механізму тощо). Прозорі каркаси майбутніх заводів — як величезні степові елінги на горизонті (Ю. Яновський); Дерев'яний каркас засолювального сараю, з якого зняли брезентове покриття, стояв сиротливо, біліючи тонкими кроквами (І. Багмут); Вони йшли поміж садків, у яких чорніли кістяки спалених хатів (Є. Гуцало); Видно було кілька обпалених війною коробок, біля них теж уже йшла робота, і весь Хрещатик скидався на дільницю якогось величезного будівництва (В. Собко); Громов надписує ящик своїми ініціалами. Таку ж позначку він робить і на остові свого верстата, що його допіру зняли з фундаменту (В. Кучер); Рухались також усі інші частини машини.., блискучі залізні дрюки то висувались наперед, то подавалися в глибину корпусу (І. Франко).

СКЕЛЕ́Т (ШКЕЛЕ́Т розм.) (сукупність кісток організму тварини, людини), КІСТЯ́К. Скелет динозавра; Під його портретом червоніє шматок.. оксамиту, в який вшито шістнадцять турецьких стрілок, знайдених в кістяку запорожця (М. Стельмах).

ЯДРО́ (головна складова частина чогось — перев. організації, колективу тощо), КІСТЯ́К, ОСЕРЕ́ДОК, ОСНО́ВА, СЕРЦЕВИ́НА, СТРИ́ЖЕНЬ. Основним ядром хору, його організаторами й ентузіастами були якраз друзі (П. Колесник); — Щоб кістяк нашої нації виплодив силу й зав'язь самостійництва, треба наше селянство пропустити крізь фільтр національної свідомості (М. Стельмах); Хто тільки не бував у них!.. Але основний осередок складали з десяток найближчих знайомих Дорошенкових (А. Головко); Основу військ Директорії.. складали селянські маси (Ю. Смолич); Держава — це серцевина всієї політичної організації суспільства (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кістяк — кістя́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кістяк — Скелет, жм. шкілет; (воза) каркас снасть; (голови) череп; П. ядро, хребет; пор. АРМАТУРА. Словник синонімів Караванського
  3. кістяк — [к'іс'т’ак] -т'ака, м. (на) -т'аку, мн. -т'аки, -т'ак'іў Орфоепічний словник української мови
  4. кістяк — -а, ч. 1》 Сукупність кісток, що становить тверду основу тіла людини та хребетних тварин; скелет. 2》 чого, спец. Основа, каркас чого-небудь. 3》 чого та з означ., перен. Те, що є основою, опорою чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кістяк — КІСТЯ́К, а́, ч. 1. Сукупність міцних опорних або захисних утворів тіла людини та хребетних тварин; скелет. Шкільна кімната в Род-Айленді .. Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо, .. Словник української мови у 20 томах
  6. кістяк — Кістя́к, -ка; -тяки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кістяк — КІСТЯ́К, а́, ч. 1. Сукупність кісток, що становить тверду основу тіла людини та хребетних тварин; скелет. Шкільна кімната в Род-Айленді.. Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо, .. Словник української мови в 11 томах
  8. кістяк — Кістя́к, -ка́ м. 1) Скелетъ или часть его. Кістяки тлітимуть собі в домовині до страшного суду. Г. Барв. 460. Вирветься злющий з домовини та й задушить живу людину руками-кістяками. Г. Барв. 459. Кінську голову, костяк на порозі положить. ЗОЮР. II. 17. Словник української мови Грінченка