ладити

ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм., ЛА́ДИТИ розм., ПРИЛА́ДЖУВАТИ розм., НАЛА́ГОДЖУВАТИ розм., РИХТУВА́ТИ розм., НАРИХТО́ВУВАТИ розм., ОБЛА́ДЖУВАТИ розм., РИШТУВА́ТИ розм., НАРЯДЖА́ТИ розм., ОБРЯДЖА́ТИ (ОБРЯЖА́ТИ) розм., ЛАДУВА́ТИ діал., ПРИЛА́ГОДЖУВАТИ діал. — Док.: зготува́ти, підготува́ти, підгото́вити, згото́вити, приготува́ти, пригото́вити, наготува́ти, нагото́вити, зла́годити, нала́годити, наладна́ти, ви́ладнати, налаштува́ти, споряди́ти, нала́дити, зла́дити, прила́дити, нарихтува́ти, ви́рихтувати, обла́дити, наряди́ти, обряди́ти, обладува́ти заст. наладува́ти, прила́годити. Люди готували риболовне приладдя, сіті, гачки.., щоб рибалити в степових річках та озерах (З. Тулуб); Навчив колгоспників досконало підготовляти робоче місце для молотарок шахтар Василь Кучер (І. Волошин); Ешелон підготували до відправки на кілька годин раніше строку (В. Собко); Монголи готовили вже коней до від'їзду (І. Франко); Іван Половець наказав приготувати кулемети (Ю. Яновський); Звечора все наготовили, приладили, землероби сиділи в бригадній хаті, курили, перемовлялися, як завтра виїхати в поле (К. Гордієнко); — Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський); Не інакше, як пастку якусь ладнають (козаки) (А. Головко); Лаштуй же, брате, гостру зброю, борзих коней обряджуй в путь (Н. Забіла); — Я вже тобі й воза помазала, і ярмо й занози налаштувала (І. Нечуй-Левицький); Спорядивши воза, Кирило виніс кілька клуночків збіжжя (А. Іщук); — Покормиш бджілок; казанок На кашу пшоняну наладиш (Я. Щоголів); Музики йдуть! Музики! Ладьте місце для музик! (І. Франко); Я мусіла ще собі і вбрання приладити (Леся Українка); Звеліли налагодити візок і пару коней (О. Стороженко); Порався в гаражі, рихтував "Москвича" в дорогу (О. Гончар); Тимофій обережно виніс з горниці.. великого грамофона і коробку пластинок, одімкнув, став нарихтовувати (Дніпрова Чайка); Чабан з наймитом обладжували воза (Марко Вовчок); А чумаки вже валку риштують (П. Куліш); Нарядити новий серп; Та мій милий у роботі, ладує цівочки, Тото мені на ширинку та й на топаночки (коломийка); Обладували вози в дорогу (Словник Б. Грінченка); Тихович мусив доглянути, як засипали землею пеньки та трамбували землю, прилагоджуючи її до труїння (М. Коцюбинський). — Пор. 3. збира́ти.

ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев. про жінок); БРАТА́ТИСЯ, БРАТА́ТИ рідше (виявляти братні почуття); ЛЮБИ́ТИСЯ (про особливо близькі стосунки між друзями); ХОДИ́ТИ розм., ВОДИ́ТИСЯ розм., ЗНА́ТИСЯ розм., ПЛУ́ТАТИСЯ зневажл. (проводити багато часу разом). — А я з тобою... я хотіла б дружити... говорити про все... щоб у нас не було заборонених тем (Є. Гуцало); Нікому й в голову не могло прийти, що вони були будь-коли знайомі, а тим більше товаришували (І. Багряний); З усіх людей в нашій кіностудії я найбільше подружився з тьотею Любою та ще приятелював з кінооператором Фокіним (Л. Смілянський); Це просто було особливе якесь уміння ладнати з людьми, ладити по-простому, по-життєвому (Г. Хоткевич); З добрим дружись, а лихих стережись (прислів'я); Сказати щиру правду, і я ніколи не любила товаришити та приятелювати з такими паннами (І. Нечуй-Левицький); Грицько з Іваном компанували (Словник Б. Грінченка); Майже з усіма людьми в тій околиці він добре знався і братався, а з багатьма то й кумався (переклад М. Лукаша); Марія Дмитрівна знала її віддавна, ще з гімназії, де вони вчилися, подругували (Дніпрова Чайка); Жила проти нас міщаночка... Дуже вони з Настею любилися; як сестри рідні — все було вкупці (Марко Вовчок); (Юда:) Хто такі всі ті, що з ним ходили? Все рибалки більш (Леся Українка); Нікуди від матері ні на п'ядь (Оксана) і ні з ким вже нігде не водилась і не зналась (Г. Квітка-Основ'яненко).

ЗАГОТОВЛЯ́ТИ (готувати, виготовляти що-небудь заздалегідь, наперед; робити запас чого-небудь), ЗАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, ГОТО́ВИТИ, ЗАПАСА́ТИ, ПРИПАСА́ТИ розм., ДБА́ТИ розм., ЛА́ДИТИ розм. — Док.: заготува́ти, загото́вити, приготува́ти, пригото́вити, наготува́ти, нагото́вити, підготува́ти, підгото́вити, запасти́, припасти́, призапа́сити розм. призапасти́ розм. Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг, все внутрішнє і зовнішнє устаткування корабля, ліки, мореходне приладдя, паруси, линви, посуд (З. Тулуб); За зиму дерево приготує (Грицько) на хату, щоб з весни й будувати почати (А. Головко); Журавльов.. запасав харчі для собак і людей, добував хутра білого ведмедя і песця (М. Трублаїні); — По деяких (селах) готуються до оборони: припасають зброю, сокири (М. Стельмах); Рибалка рибку дбав і у мішках носив (Л. Глібов); Докія ладила вже для неї рушники, постіль (О. Кобилянська).

ЛА́ГОДИТИ (усуваючи пошкодження, робити придатним для користування), ЛАДНА́ТИ, ЗАЛА́ГОДЖУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИ, ПРА́ВИТИ, ЛА́ДИТИ розм., НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ОПРАВЛЯ́ТИ розм. рідко, ЛАТА́ТИСЯ розм. рідко; ПІДПРАВЛЯ́ТИ (незначні пошкодження); РЕМОНТУВА́ТИ (перев. механізми); ЛАТА́ТИ, ЗАЛА́ТУВАТИ (перев. ліквідуючи отвори). — Док.: пола́годити, поладна́ти, зала́годити, спра́вити, попра́вити, пола́дити, напра́вити, опра́вити, підпра́вити, відремонтува́ти, полата́ти, залата́ти. Прокіп з Гущею лагодять сіялку (Ю. Яновський); Дівчата.. ладнають рівчак (О. Донченко); — Натренований (Борис Савович) так, що може в цілковитій темряві навпомацки пробоїну залагодити (О. Гончар); Вони обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне — справляли (Панас Мирний); Один дурень зіпсує, що й десять розумних не поправлять (прислів'я); У землянці батько, сивий лісоруб, Повстанців жде з походу, править зброю (М. Стельмах); Найманий шофер ладить машину (Ю. Яновський); Яць.. направляв цебер-двоушник (І. Франко); — Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (І. Котляревський); — Перекур, — кидає незадоволено шофер. — Лататись будемо (Ю. Збанацький); Петру трохи підправив соху (М. Чабанівський); Складні вузли та два мотори відвезли у Косопілля, а що простіше — самі трактористи ремонтують (М. Зарудний); Софія.. сама показувала майстрам, де їм латати підлогу, підганяла з ними двері (Д. Бедзик); Навесні залатали сяк-так почорнілу стріху, трохи менше текло (С. Журахович). — Пор. 2. нала́годжувати.

НАСТРО́ЮВАТИ (музичний інструмент), СТРО́ЇТИ рідше, НАЛАШТО́ВУВАТИ, НАЛА́ГОДЖУВАТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, НАСТРУ́НЧУВАТИ розм. рідше (струнні інструменти). — Док.: настро́їти, налаштува́ти, нала́годити, нала́дити, наладна́ти, напра́вити, настру́нчити. Оркестранти поставили перед собою списані нотами аркуші й почали настроювати інструменти (О. Іваненко); І я сьогодні ліру строю На лад веселий і твердий (В. Самійленко); Поспішаючись, щоб бува не передумали пани, налагоджує він скрипку (С. Васильченко); Всміхнувся старенький, бандуру ізняв. ..Наладив ось струни (І. Манжура); Взяв він ліру, довго ладив (Я. Щоголів); Може, здалося — снилось мені, Що птахи в небі ладнають струни (М. Гірник); Микола направив струни, повів смичком, — і жалібна пісня розляглася по хаті (І. Нечуй-Левицький); Довбня, наструнчивши скрипку, поцигикав-поцигикав і вийшов насеред хати (Панас Мирний).

НАЛА́ГОДЖУВАТИ (робити щось готовим, придатним для вжитку, користування, приводити в потрібний для роботи, вживання стан), НАЛАШТО́ВУВАТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ, ЛАШТУВА́ТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛА́ДИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, РИХТУВА́ТИ, НАРИХТО́ВУВАТИ розм.; НАСТРО́ЮВАТИ, РЕГУЛЮВА́ТИ (механізм, верстат і т. ін.). — Док.: нала́годити, налаштува́ти, нала́дити, зла́дити рідко наладна́ти, зла́годити розм. напра́вити, ви́рихтувати, нарихтува́ти, настро́їти, відрегулюва́ти. Товариші по бригаді налагоджували стрічковий транспортер (М. Ю. Тарновський); (Гармаші) одразу ж кинулись до ворожих єдинорогів і почали налаштовувати їх до стрільби (С. Добровольський); Привезли кіномеханіки апарати, стали екран лаштувати у клубі (В. Козаченко); Не барився Володя і скоро наладив свій приймач (М. Трублаїні); Уже ладнають два човни з білими полотнищами на списах (І. Ле); Василина подала йому вечерю та й пішла лагодити постіль (Л. Мартович); Кулеметники зняли чохли з кулеметів і ладили стрічки (Ю. Яновський); Копати починаєм завтра, вранці-рано. А сьогодні хай кожен направить свої рискалі, лопати, заступи, ..коновки — носити накопану землю (О. Ільченко); — Чотири дні рихтував я машину, лагодив хазяйці поламані штахети (Є. Кравченко); Він досиджував до світанку, потім настроював будильника на восьму годину, кидався на кушетку (М. Ю. Тарновський); В майстерні регулювали сівалки — одну й другу, що їх узавтра доведеться чіпляти до трактора (Ю. Яновський). — Пор. 1. ла́годити.

ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ (бути з кимсь близько знайомим, проводити разом вільний час тощо), ЛА́ДИТИ, ЗНА́ТИСЯ розм., ПРИСТАВА́ТИ діал. З усіх людей в нашій кіностудії я найбільше подружився з тьотею Любою та ще приятелював з кінооператором Фокіним (Л. Смілянський); — Запорожець запорожцеві не пара. Се батько Пугач, старець, або дід кошовий. Із ким, із ким, а з їм ладити треба (П. Куліш); — Коли ти гордуєш ними і не хочеш знатися з ними, то я сама поїду колись до їх і запрошу їх до себе (І. Нечуй-Левицький); З яким пристаєш, сам таким стаєш (прислів'я).

ПЛАНУВА́ТИ що, з інфін. (обдумуючи, обмірковуючи, готуватися до виконання, здійснення чогось), ГОТУВА́ТИ, ЛА́ДИТИ розм., МІ́ТИТИ розм., КРЕ́СЛИТИ розм. Черниш лежав у траві на краю насипу, розглядаючи ледь помітні, замасковані по підгір'ю доти.. Що роблять там гарнізони, що планують, що готують? (О. Гончар); (Йолан:) На шибениці вже Рущак. Мартину ладили, а він висить (А. Турчинська); Можливо, Шульга мітить на його місце посадити Нерчина? (Н. Рибак); Сниться ланка — дівчата твої З бригадиром сидять до півночі; На посів — на весняні бої Креслять плани рішучі (М. Нагнибіда). — Пор. 2. збира́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ладити — ла́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ладити — (направляти) ЛАГОДИТИ, ЛАДНАТИ; (готувати) збирати, споряджати; МУЗ. настроювати. Словник синонімів Караванського
  3. ладити — -джу, -диш, недок. 1》 з ким, неперех. Жити в мирі, злагоді; дружити (у 1 знач.). 2》 перех., розм. Те саме, що лагодити 1). 3》 перех., розм. Те саме, що готувати 1); лагодити (у 3 знач.). || Організовувати, збирати, доводити до стану готовності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ладити — ЛА́ДИТИ, джу, диш, недок. 1. з ким. Жити в мирі, злагоді; дружити (у 1 знач.). Завжди він умів з людьми ладити (Ю. Бедзик); Загалом ми чудово ладили й були, як то кажуть, створенi один для одного (О. Авраменко... Словник української мови у 20 томах
  5. ладити — ла́дити готувати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. ладити — ЛА́ДИТИ, джу, диш, недок. 1. з ким, неперех. Жити в мирі, злагоді; дружити (у 1 знач.). Не ладила вона з Павлом Дніпровським — той любив бурчати на неї (Шер., В партиз. загонах, 1947, 27); Завжди він умів з людьми ладити (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 82). Словник української мови в 11 томах
  7. ладити — Ла́дити, -джу, -диш гл. = лагодити 1 и 2. 1) На вдовина сина шибеницю ладять. Чуб. Неня з кухарками ладять страву. Федьк. 2) Ой зацвіла калинонька в лузі, вломилася поличенька в плузі. Ой чи мені поличеньку ладити, чи до дівчини на зальоти іти? Чуб. V. 377. Словник української мови Грінченка