лазур

БЛАКИ́ТЬ (блакитний колір), ГОЛУБІ́НЬ, ГОЛУБИЗНА́, БЛАКИ́Т заст.; ЛАЗУ́Р поет. (перев. про небо, море); БІРЮЗА́. Мов крижини, пливли в небесній блакиті хмари (В. Шевчук); Змарніла, зблякла краса молодиці.. Очі, що були схожі на сизувато-синій тернослив, втратили свою голубизну, вицвіли (І. Цюпа); Не старіти тим, хто п'є лазур Небовидів у поході дальньому (В. Бичко); Я.. подивилась на небо — воно було криштально чисте, і його тиха бірюза ласкала мої очі (М. Хвильовий). — Пор. си́нява.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лазур — лазу́р іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. лазур — -і, ж., рідко -у, ч. 1》 поет. Яскраво-синій колір; блакить. 2》 Фарба такого кольору. Берлінська лазур — мінеральний пігмент синього кольору, що застосовується для виготовлення малярних і друкарських фарб, лаків тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лазур — ЛАЗУ́Р, і, ж., рідше у, ч. 1. поет. Яскраво-синій колір; блакить. Чисте небо усміхалося своїм нескінченним лазуром до темної зелені борів (І. Словник української мови у 20 томах
  4. лазур — ЛАЗУ́Р, і, ж., рідко у, ч. 1. поет. Яскраво-синій колір; блакить. Чисте небо усміхалося своїм нескінченним лазуром до темної зелені борів (Фр. Словник української мови в 11 томах