лазур

лазу́р

-і, ж., рідко -у, ч.

1》 поет. Яскраво-синій колір; блакить.

2》 Фарба такого кольору.

Берлінська лазур — мінеральний пігмент синього кольору, що застосовується для виготовлення малярних і друкарських фарб, лаків тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лазур — лазу́р іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. лазур — ЛАЗУ́Р, і, ж., рідше у, ч. 1. поет. Яскраво-синій колір; блакить. Чисте небо усміхалося своїм нескінченним лазуром до темної зелені борів (І. Словник української мови у 20 томах
  3. лазур — БЛАКИ́ТЬ (блакитний колір), ГОЛУБІ́НЬ, ГОЛУБИЗНА́, БЛАКИ́Т заст.; ЛАЗУ́Р поет. (перев. про небо, море); БІРЮЗА́. Мов крижини, пливли в небесній блакиті хмари (В. Шевчук); Змарніла, зблякла краса молодиці.. Словник синонімів української мови
  4. лазур — ЛАЗУ́Р, і, ж., рідко у, ч. 1. поет. Яскраво-синій колір; блакить. Чисте небо усміхалося своїм нескінченним лазуром до темної зелені борів (Фр. Словник української мови в 11 томах