1. Словник синонімів української мови

лишень

ЛИШЕ́ (ЛИШ) обмежувальна частка (вказує на яку-небудь межу, обмеження в кількості, якості, мірі, дії і т. д.), ЛИШЕ́НЬ, ТІ́ЛЬКИ, ТІ́ЛЬКИ-НО, ПРО́СТО, ДОПЕ́РВА діал. "І чого б так уболівати?" — не раз запитував себе Митрофан. Адже відрізають у нього лише сім десятин. Але тепер ця земля стала йому найдорожчою і найкращою (М. Стельмах); Не пасли (Марічка і Іван) більше вкупі ягнята і стрічались лиш в свято, або в неділю (М. Коцюбинський); (Згурський:) Ми ж обстежили тільки управління і лишень два магазини, а треба було — хоч би п'ять-шість... (З. Мороз); — Пане офіцер. Їх (партизанів) там залишилось тільки двоє. Накажіть облаві не стріляти. Я їх візьму сам (Григорій Тютюнник); З отця Василя зірвало вихором його скуфійку і понесло геть униз по Дністровській долині, у хорунжого мало-мало не вирвало з рук хоругви і тільки-но держално уломило (М. Старицький); Але Бутаков не просто креслив на карті контури берега та островів, він уважно вивчав їх геологічну структуру,.. спостерігав послідовність нашарувань різних порід, рив шурфи (З. Тулуб); — Ви знаєте, пане Олесь, що моя старша сестра заручилась? Але доперва десь аж за рік має відбутися весілля (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лишень — лише́нь 1 частка незмінювана словникова одиниця лише́нь 2 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. лишень — I част. 1》 спонук. Уживається при дієсловах звичайно наказ. сп. || підсил., спонук. Уживається при дієсловах звичайно наказ. сп. та словах ну (ану), бо. 2》 обмежувальна. Уживається для вирізнення, обмеження чого-небудь у знач. тільки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лишень — ЛИШЕ́НЬ¹, част. 1. спонук. Уживається при дієслівних формах наказ. сп. – Ся річка каторжна! – Рибалка став казать. – Куць виграв, куць програв, ось слухай лишень, жінко: Піду я до Сули скажену позивать! (Є. Гребінка); – Агов, хлопцi й дiвчата!... Словник української мови у 20 томах
  4. лишень — Ли́ше́нь, сп. = но Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. лишень — ЛИШЕ́НЬ¹, част. 1. спонук. Уживається при дієсловах звичайно наказ. сп. [Пріська:] Подай, лишень, дочко, свитку, я трохи полежу (Вас., III, 1960, 77); — Слухай, лишень, що я тобі скажу… Чи не пішов би ти, гей, до мене гарбичем?... Словник української мови в 11 томах
  6. лишень — Лишень сз. Ка, же. Куди вам! підіть лишень вмийтесь! Ном. № 5477. Тривай лишень, Миколу звалиш! Ном. № 5565. Геть лишень до ката! Ном. № 5120. Стривай лишень! Чи чуєш? щось плаче за ворітьми. Шевч. 101. Словник української мови Грінченка