1. Словник синонімів української мови

лобатий

ЛОБА́НЬ розм. (людина або тварина з великим опуклим чолом), ЛОБА́СТИЙ у знач. ім., розм., ЛОБА́ТИЙ у знач. ім., розм. Петро, дядьків Семенів лобань, напередодні острижений налисо, .. уявивши себе кимось, пішов і пішов "рубати", збиває лозиною голови будяків (О. Гончар); "Лобатим", чи "лобком", дражнили у бурсі Демка Гречаного за його крутий лоб (Д. Мордовець).

ЧОЛА́СТИЙ (ЧОЛА́ТИЙ) (який має високе чоло), ЛОБА́ТИЙ (ЛОБА́СТИЙ). Марися Павлівна, не відводячи погляду, стежила за молодою матір'ю, знаходячи в ній схожість із сином, — така ж чоласта, очі сірі, тільки великі (в того розбишаки дрібненькі) (О. Гончар); Зіна знехотя клювала виделкою, кидала скрадливі погляди на лобатого студента в червоній тенісці, що кутуляв вареники (Ю. Мушкетик); Білина хустки різко відтіняла енергійне, лобасте, засмагле до чорноти обличчя (О. Копиленко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лобатий — лоба́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лобатий — див. розумний Словник синонімів Вусика
  3. лобатий — -а, -е. З великим опуклим лобом (про людину або тварину). || у знач. ім. лобатий, -того, ч., розм. Те саме, що лобань 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лобатий — Високочоловий Словник чужослів Павло Штепа
  5. лобатий — ЛОБА́ТИЙ, а, е. З великим опуклим лобом (про людину або тварину). Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі бедраті воли, похитують лобатими головами (М. Коцюбинський); А голова, коли дід з неї скине бриля, справді Сократова: лобата, повна розуму (О. Словник української мови у 20 томах
  6. лобатий — Лоба́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лобатий — ЛОБА́ТИЙ, а, е. З великим опуклим лобом (про людину або тварину). Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі бедраті воли, похитують лобатими головами (Коцюб. Словник української мови в 11 томах