1. Словник синонімів української мови

любенько

ЛЮ́БО присл. (ніжно, з любов'ю), МИ́ЛО, ЛЮБ'Я́ЗНО, ЛАСКА́ВО, ЛЮБЕ́НЬКО. Семен був ставний парубок, і не раз йому любо посміхалась Ярина (П. Панч); Тільки-но говорив любо та мило і враз кинувся, як із ланцюга. Дивний світ, химерний світ, і люди на ньому чудернацькі! — філософствував.. Кузь (Григорій Тютюнник); Юнак мовчки кивнув головою і люб'язно поглянув на Гриця (О. Досвітній); Він уклонився, приступив до неї й привітався так ласкаво й щиро, неначе знав її з давніх-давен (І. Нечуй-Левицький); — Здоров був, давній знайомий! — мовила вона до його, любенько всміхаючись (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. любенько — любе́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. любенько — 1》 Присл. до любенький. 2》 Те саме, що гарненько. || у знач. присудк. сл. 3》 розм. Те саме, що любісінько. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. любенько — ЛЮБЕ́НЬКО. 1. Присл. до любе́нький. Скажи ж мені правду, словечко вірненьке, Чи коли привернешся до мене любенько? (з народної пісні); Привіз мене чоловік на своє господарство .. Як-то жили ми любенько!... Словник української мови у 20 томах
  4. любенько — ЛЮБЕ́НЬКО. 1. Присл. до любе́нький. Скажи ж [Олеся] мені правду, словечко вірненьке, Чи коли привернешся до мене любенько? (Пісні та романси.., II, 1956, 260); Привіз мене чоловік на своє господарство.. Як-то жили ми любенько!... Словник української мови в 11 томах