любенько

любе́нько

1》 Присл. до любенький.

2》 Те саме, що гарненько.

|| у знач. присудк. сл.

3》 розм. Те саме, що любісінько.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. любенько — любе́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. любенько — ЛЮБЕ́НЬКО. 1. Присл. до любе́нький. Скажи ж мені правду, словечко вірненьке, Чи коли привернешся до мене любенько? (з народної пісні); Привіз мене чоловік на своє господарство .. Як-то жили ми любенько!... Словник української мови у 20 томах
  3. любенько — ЛЮ́БО присл. (ніжно, з любов'ю), МИ́ЛО, ЛЮБ'Я́ЗНО, ЛАСКА́ВО, ЛЮБЕ́НЬКО. Семен був ставний парубок, і не раз йому любо посміхалась Ярина (П. Панч); Тільки-но говорив любо та мило і враз кинувся, як із ланцюга. Словник синонімів української мови
  4. любенько — ЛЮБЕ́НЬКО. 1. Присл. до любе́нький. Скажи ж [Олеся] мені правду, словечко вірненьке, Чи коли привернешся до мене любенько? (Пісні та романси.., II, 1956, 260); Привіз мене чоловік на своє господарство.. Як-то жили ми любенько!... Словник української мови в 11 томах