1. Словник синонімів української мови

людяний

ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який бажає людям добра, співчуває їм, дбає про них; який виражає таке ставлення до людей; про почуття, поведінку тощо такої людини), ЗИЧЛИ́ВИЙ, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, ДОБРОЗИ́ЧНИЙ рідше; ПОБЛА́ЖЛИВИЙ (трохи зверхній); ТЕ́ПЛИЙ (перев. про ставлення до інших). Мені сподобалися мої майбутні товариші. Вони були переважно молоді, доброзичливі, веселі (І. Багмут); Чи не криється за його доброзичливою поведінкою і солодкими словами якась підступна хитрість? (Д. Ткач); Лиш я бідний, нещасливий, ніхто мені не зичливий! (пісня); Він високий, елегантно вбраний, з іскрами сивини на скронях, з поглядом зичливим, відкритим (О. Гончар); Ви обізвалися до мене таким теплим, таким прихильним словом, зогріли, заохотили й зворушили до сліз (М. Коцюбинський); Був (інженер) з годину доброзичним, чемним, чулим, аж ліричним (С. Воскрекасенко); Прощати можуть тільки жінки, бо вони поблажливі й добрі серцем (П. Загребельний); На початку березня прийшов лист від Рєпніної. Як завжди, був він повний теплої турботи за бідного вигнанця (З. Тулуб). — Пор. 1. до́брий, 1. лю́дяний, 1. при́язний, 1. чу́лий.

ЛЮ́ДЯНИЙ (уважний, чуйний до інших людей), ГУМА́ННИЙ, ЩИ́РИЙ, ЛЮ́ДСЬКИ́Й, ЛЮДИНОЛЮ́БНИЙ, ЧОЛОВІ́ЧНИЙ заст., ЛЮДНИ́Й діал. Найбільше товаришувала (Зоня) з ученицею Галею, дочкою місцевого поштаря, .. чоловіка дуже людяного і вразливого на людську нужду (О. Ковінька); Наскрізь гуманний, чоловічний — Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто в "поті чола" добуває хліб (М. Коцюбинський); Тепер виряджає (діточок) хороших, добрих і щирих, а доведеться, може, таких побачити, що бодай не діждати нікому! (Марко Вовчок); Треба було хоч вибачитись перед Галкою, сказати їй щось тепле, просте, людське (Ю. Мушкетик); Гуманістична естетика Горького, людинолюбна і людинознавча могутність його генія знайшли відгомін у широкому колі демократичних митців ХХ ст. (з журналу). — Пор. добрози́чливий.

ЩИ́РИЙ (про серце, душу людини — сповнений щирості, гуманності), ЛЮ́ДЯНИЙ, НЕЛУКА́ВИЙ. (Максим:) Я до тебе (дівчинонько) з щирим серцем, А ти з неправдою (М. Кропивницький); Велике й людяне серце було в Миколи (С. Скляренко); — В неї серце добре, нелукаве (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. людяний — (чуйний до інших) щирий, чоловічний, гуманний. Словник синонімів Полюги
  2. людяний — лю́дяний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. людяний — Гуманний <�чуйний, добросердий, щирий, уважний>, людолюбний; Р. людний. Словник синонімів Караванського
  4. людяний — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  5. людяний — -а, -е. 1》 Який щиро, доброзичливо, чуйно ставиться до інших; уважний до чужих потреб; гуманний. || Сповнений щирістю, гуманністю. || Оснований на гуманному ставленні до людини. || У якому є щирість, уважність, доброзичливість (про художні твори тощо). 2》 рідко. Те саме, що людний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. людяний — ЛЮ́ДЯНИЙ, а, е. 1. Який щиро, доброзичливо, чуйно ставиться до інших; уважний до чужих потреб; гуманний. Купер'ян .. натура товариська, веселий, людяний (Леся Українка); Не хочу я в рай, і не заздрю я Крезові. Заб'юся в глухий оцей кут. Словник української мови у 20 томах
  7. людяний — Лю́дяний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. людяний — ЛЮ́ДЯНИЙ, а, е. 1. Який щиро, доброзичливо, чуйно ставиться до інших; уважний до чужих потреб; гуманний. Купер’ян.. натура товариська, веселий, людяний (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. людяний — Людяний, -а, -е Гуманный, привѣтливый въ обращенія. О. Гервасій... вийшов пан-отцем простим, людяним. Св. Л. 17. 2) Человѣческій, свойственный порядочному человѣку, настоящій. У нього і скотини людяної чорт-ма. У багача і одежа людяна. Словник української мови Грінченка