1. Словник синонімів української мови

люмпен

БОСЯ́К розм. (зубожіла, соціально й морально занепала людина з декласованих шарів населення — перев. у дореволюційній Росії), ХАЛАМИ́ДНИК заст.; ЛЮ́МПЕН розм., ДРАБ діал., зневажл. (безвідносно до країни). Він (дід), здається, весь вік тільки те й робив, що мандрував. Тато його дуже не любив, називав босяком та волоцюгою (А. Дімаров); Забажалося йому побути між "халамидниками" — тими каліками-злодюгами, що оселяють кінці великих міст (Панас Мирний); Я — люмпен. Ця гарна чужоземна назва на нашу мову перекладається так: обідранець-пройдисвіт або щось подібне — таке саме негарне й ганебне (Д. Бузько); — Ти, злодію, ти, драбе, кримінальнику, зараз мені забирайся відси! — кричав запінений підмайстер, чимраз ближче надскакуючи до робітника (І. Франко). — Пор. 1. бродя́га, 1. жебра́к.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люмпен — лю́мпен іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. люмпен — -а, ч., фам. Людина з декласованих верств населення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. люмпен — ЛЮ́МПЕН, а, ч. Людина з декласованих верств населення. Менi здавалося, що село – здоровий органiзм, а люмпен сiльський – це ледацюги, конокради, пияки (Р. Федорів); Скудовчений люмпен працює ліктями, продирається у штаб революції (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. люмпен — ЛЮ́МПЕН, а, ч., фам. Людина з декласованих верств населення. Вони зовсім не матроси, а миколаївські люмпени, які не звикли воювати гарматами (Ю. Янов., І, 1954, 271); Все вишкребли [фашисти], що мали. Словник української мови в 11 томах