люмпен
лю́мпен
-а, ч., фам.
Людина з декласованих верств населення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- люмпен — лю́мпен іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- люмпен — ЛЮ́МПЕН, а, ч. Людина з декласованих верств населення. Менi здавалося, що село – здоровий органiзм, а люмпен сiльський – це ледацюги, конокради, пияки (Р. Федорів); Скудовчений люмпен працює ліктями, продирається у штаб революції (Л. Словник української мови у 20 томах
- люмпен — БОСЯ́К розм. (зубожіла, соціально й морально занепала людина з декласованих шарів населення — перев. у дореволюційній Росії), ХАЛАМИ́ДНИК заст.; ЛЮ́МПЕН розм., ДРАБ діал., зневажл. (безвідносно до країни). Словник синонімів української мови
- люмпен — ЛЮ́МПЕН, а, ч., фам. Людина з декласованих верств населення. Вони зовсім не матроси, а миколаївські люмпени, які не звикли воювати гарматами (Ю. Янов., І, 1954, 271); Все вишкребли [фашисти], що мали. Словник української мови в 11 томах