манера

ПОВЕДІ́НКА (сукупність чиїх-небудь вчинків, спосіб життя певної людини, людей), ДІ́Ї, ДІ́ЯННЯ, ПОВО́ДЖЕННЯ, ПОЗИ́ЦІЯ розм., РЕ́ЧІ розм., ПОСТУПУВА́ННЯ діал., ПОСТУ́ПКИ діал., ПОВЕ́ДЕННЯ діал.; МАНЕ́РИ, ОБХО́ДЖЕННЯ розм., ОБХО́ДИНИ розм., ПОЛІ́ТИКА розм. (поведінка людини в товаристві, щодо інших людей). Провідати сина їй дозволено було лише згодом, коли він відбуде карантин та своєю поведінкою заслужить право на зустріч з матір'ю (О. Гончар); Коли ми здійсним наші мрії, Батьки в могилах будуть спать, Але їх прах і славні дії Зумієм ми ушанувать (М. Вороний); Прийдешнє за нами, за нашим способом життя і діянням (О. Левада); Я й досі ціную витриманість високого режисера і його шляхетне поводження (Ю. Яновський); Якби Ольошка й справді виклав свої переконання, якби він захищав свій вчинок, тоді б усі розпалились, почали б йому доводити помилковість його позиції, необдуманість вчинку (Є. Гуцало); — А красти?! Так чесні люди не роблять! Ти собі поміркуй: за такі речі тебе всюди вигнали б, і ти, скитаючись на чужині, пропав би (М. Коцюбинський); Тілько того можна вважати розумним чоловіком, хто добрими ділами, працею і чесним поступуванням здобуває собі вічну надгороду і добру пам'ять у людей по смерті (І. Франко); Поступки ваші всі не божі; Ви (боги) на сутяжників похожі І раді мордовать людей (І. Котляревський); З поведення Тодорики вона заключила, що він постановив невідмінно засватати її доньку, і що вона може лагодити для неї віно (О. Кобилянська); Своєю фігурою, манерами, своїм вмінням поводитись з людьми.. — Сусана Уласівна була більше схожа не на сільську матушку, а на паню (І. Нечуй-Левицький); В тій пісні.. висказано все, що давило народ: і праця на панів та варти вночі, і нелюдське обходження панських економів (І. Франко); Що саме дівчина мала на увазі, Ройкер не збагнув. Але те, що вона своїми привітними обходинами допомагала йому виконувати доручення полковника, його цілком задовольняло (І. Ле); Лікар каже, що в мене нічого небезпечного нема, а трактує мене наче дуже хвору.. Я сеї політики не розумію, та вже мушу слухати, коли сюди заїхала (Леся Українка).

СПО́СІБ (спеціальна дія або система дій, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь), ЗА́СІБ, ПРИЙО́М, ЛАД з прийм. на та означ., ЧИН в оруд. в. з означ., РОБ в оруд. в. з означ., ЗРАЗОК, КШТАЛТ, НА́ПАД розм., МО́ДУС книжн. ПОЧЕРК, МАНЕРА (МАНІ́РА заст.), МАНІ́Р розм., ПО́БИТ в оруд. в. з означ., розм., ФАСО́Н розм., ХВА́ТКА розм., МАНО́РІЯ заст., ЯРМІС діал. (звичка діяти певним чином). — Нібито не велика штука дерев'яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи, знатися на матерії (І. Франко); Я вступив до нього (комерційного інституту) лише тому, що мій атестат не давав мені права для вступу до інших вищих учбових закладів. Це був засіб здобути вищу освіту взагалі (О. Довженко); Різні прийоми і особливості були у наших рибалок. Дехто, приміром, любив міняти місця і присусіджуватись до чужих принад (М. Рильський); Його (командувача) голова на всі лади варіювала план загального наступу (Ю. Яновський); Я слухаю промову і одночасно думаю — яким чином тут опинився батько? (Л. Смілянський); — Додому?! То яким робом? — ще голосніше і недовірливо крикнув фурман. — Поки пішки (М. Стельмах); — Ви всіма нападами (плаваєте)? А нуте ще по-жіночому! (Панас Мирний); Ці переклади ("Слова о полку Ігоревім" Шашкевича, Максимовича, Руданського, Федьковича, Панаса Мирного) писані в різних манерах (М. Рильський); Тож краще, мабуть, буде повестись перед комісією на вже випробуваний манір — покірненьким телятком, ангелочком (О. Гончар); Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (І. Котляревський); Демид, дуже зацікавившись цим гарненьким дівчам, прибрав інший ярміс і став поводитись так, мов зовсім її не поміча (Б. Грінченко).

СТИЛЬ (сукупність прийомів, особливостей, поведінки, характерних для якогось автора; зовнішні прийоми чийогось виконання, характерна особливість), ПО́ЧЕРК, МАНЕ́РА, ТОН, ШТИЛЬ заст., МАНІ́РА заст. Він (лист) був писаний трохи старим квітистим стилем, з алегоріями й довгими виробленими періодами (М. Коцюбинський); Стиль керівництва; Творчий почерк; Йому подобається її манера розмовляти з людьми, з якими вона тримається аж ніби суворо, без лестощів (О. Гончар); Режисер.. була актриса московського театру і зараз же взяла столичний тон (Ю. Смолич); Попівни.. стараються якнайдосконаліше наслідувати шляхецькі маніри (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манера — мане́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. манера — МАНІРА, штиб, мода, п. почерк, з. манорія; (поведінки) стиль, характер, з. штиль; (нахил) звичка, р. звичай, заведенція; мн. МАНЕРИ, спосіб триматися. Словник синонімів Караванського
  3. манера — [манера] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  4. манера — -и, ж. 1》 Спосіб виконання дії; звичка діяти певним чином. За манерою чиєю — за чиєюсь звичкою. 2》 тільки мн. Спосіб поводитися, триматися в товаристві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. манера — Повадка, поведінка, див. кшталт Словник чужослів Павло Штепа
  6. манера — МАНЕ́РА, и, ж. 1. Спосіб виконання дії; звичка діяти певним чином. Вона тремтіла й пищала, як муха в павутинні, і ця інститутська манера в немолодій жінці дратувала його (М. Словник української мови у 20 томах
  7. манера — мане́ра (франц. maniere, букв. – вправність рук) 1. Прийом, спосіб дії, звичка. 2. Відмітна риса творчості письменника, живописця, актора тещо. 3. Манери – спосіб поведінки. 4. Дерев’яна дошка з прорізаними у ній малюнками, що її використовують для нанесення малюнків на тканини, шпалери. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. манера — Мане́ра, -ри; -не́ри, -нер мані́ра = мане́ра Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. манера — МАНЕ́РА, и, ж. 1. Спосіб виконання дії, прийом; звичка діяти певним чином. Вона тремтіла й пищала, як муха в павутинні, і ця інститутська манера в немолодій жінці дратувала його (Коцюб. Словник української мови в 11 томах