1. Словник синонімів української мови

машкара

ЛИЧИ́НА (удавана зовнішність людини), МА́СКА чого, МАШКАРА́. Рік служби у почтах Потоцького навчив його носити личину (З. Тулуб); Він знову натягнув на обличчя маску серйозності й стривоженості і вийшов з роздягальні (В. Собко); (Надія:) Пригадайте, як ви, відкинувши машкару набік, жбурляли в нього брудом! (О. Левада).

МА́СКА (заслона для обличчя людини), МАШКАРА́. При тьмяному світлі зірок все ж було добре видно маски, що їх наділи ці невідомі озброєні люди (А. Шиян); У Яковцеву хату, як стемніло, ввійшло кілька чоловік у машкарах, постріляли та поранили суддів.. і визволили пов'язаних і напівзамучених підсудних (М. Рильський).

ПОТВО́РА (бридка, негарна зовні людина, що має фізичні вади, непропорційну будову тіла, обличчя тощо; уживається також як лайка), ПОЧВА́РА, ВИ́РОДОК, МАШКАРА́ розм., ШЕРЕ́ПА розм., ПОТОРО́ЧА розм., ОПУ́ДАЛО зневажл., МА́ВПА зневажл., МАЦАПУ́РА зневажл., ЧУПЕРА́ДЛО зневажл., СТРАШКО́ зневажл. Йшов він повз страшних потвор у лахміттях, у виразках, з незрячими очима (О. Іваненко); (Темничний вартовий:) Се знов оцей скажений? Ти будеш тихо? Проклята почваро! (Леся Українка); Колись був пишний, як повний місяць, а тепер став якимсь виродком (І. Нечуй-Левицький); З себе був (прохожий) така машкара, що якби змалювати, то чи й повірив би хто, щоб на світі могла бути така людина; лиця шрамоваті, на однім оці більмо (А. Свидницький); (Печариця:) Лиха година тебе б взяла, бісову шерепу! І чорт тебе нагнав сюди, гаспидська дочко! (Панас Мирний); — Подивися, якою поторочею зробила вона (швачка) мене: тут висить, у грудях перетягла... (Л. Яновська); Увійшло якесь опудало. На голову насунув кобеняк, тілько очі видно, а сам у широкій семрязі; на спині чималий горб (П. Куліш); Глянув я на Дрімайла та й зареготавсь на всю хату. Такої мавпи я ще зроду не бачив. Коли гляну на себе в дзеркало, а з мене вийшла ще краща мавпа (І. Нечуй-Левицький); (Марк:) Хіба ж така мацапура, як я, може подобатися прекрасним паннам? (Я. Мамонтов); — Давайте я вам зроблю модну зачіску! І хоч як я протестувала і відкручувалась, майже насильно взяла (панна Мося) мене в свої руки і таки зробила з мене якесь модне чуперадло (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. машкара — машкара́ іменник жіночого роду маска; потвора Орфографічний словник української мови
  2. машкара — МАСКА; (потворне обличчя) потвора, почвара. Словник синонімів Караванського
  3. машкара — див. лице Словник синонімів Вусика
  4. машкара — -и, ж. 1》 Те саме, що маска 1), 3). 2》 перен., розм. Про дуже негарне, спотворене обличчя людини; потвора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. машкара — МАШКАРА́, и́, ж. 1. Те саме, що ма́ска 1, 3. Цигани повиймали вікна, понадівали на лице машкари, пов'язали слуг, вбили економа, розламали скрині й позабирали гроші та усе дочиста добро (І. Словник української мови у 20 томах
  6. машкара — зрива́ти / зірва́ти ма́ску (машкару́) з кого—чого і без додатка. Викривати кого-небудь, показуючи його справжню сутність, істинні наміри і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  7. машкара — Машкара́, -ри́; -ка́ри, -ка́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. машкара — МАШКАРА́, и́, ж. 1. Те саме, що ма́ска 1, 3. Цигани повиймали вікна, понадівали на лице машкари, пов’язали слуг, вбили економа, розламали скрині й позабирали гроші та усе дочиста добро (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. машкара — Машкара, -ри́ ж. 1) Маска. Канев. и Каменец. уу. Мил. 61. А в нас є машкара. Левиц. І. Хто ж його обікрав? — Бог його знає. Якісь, каже, замурдовані люде. Понадівали машкари, пов'язали гаразденько всіх, та й забрали що знайшли. Мир. ХРВ. 214. Словник української мови Грінченка