машкара

Значення в інших словниках

1. машкара — машкара́ іменник жіночого роду маска; потвора Орфографічний словник української мови
2. машкара — див. лице Словник синонімів Вусика
3. машкара — -и, ж. 1》 Те саме, що маска 1), 3). 2》 перен., розм. Про дуже негарне, спотворене обличчя людини; потвора. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. машкара — МАШКАРА́, и́, ж. 1. Те саме, що ма́ска 1, 3. Цигани повиймали вікна, понадівали на лице машкари, пов'язали слуг, вбили економа, розламали скрині й позабирали гроші та усе дочиста добро (І. Словник української мови у 20 томах
5. машкара — зрива́ти / зірва́ти ма́ску (машкару́) з кого—чого і без додатка. Викривати кого-небудь, показуючи його справжню сутність, істинні наміри і т. ін. Фразеологічний словник української мови
6. машкара — ЛИЧИ́НА (удавана зовнішність людини), МА́СКА чого, МАШКАРА́. Рік служби у почтах Потоцького навчив його носити личину (З. Тулуб); Він знову натягнув на обличчя маску серйозності й стривоженості і вийшов з роздягальні (В. Словник синонімів української мови
7. машкара — Машкара́, -ри́; -ка́ри, -ка́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. машкара — МАШКАРА́, и́, ж. 1. Те саме, що ма́ска 1, 3. Цигани повиймали вікна, понадівали на лице машкари, пов’язали слуг, вбили економа, розламали скрині й позабирали гроші та усе дочиста добро (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
9. машкара — Машкара, -ри́ ж. 1) Маска. Канев. и Каменец. уу. Мил. 61. А в нас є машкара. Левиц. І. Хто ж його обікрав? — Бог його знає. Якісь, каже, замурдовані люде. Понадівали машкари, пов'язали гаразденько всіх, та й забрали що знайшли. Мир. ХРВ. 214. Словник української мови Грінченка