мерзлий

МЕ́РЗЛИЙ (затверділий від морозу), ЗАМЕ́РЗЛИЙ, ЗМЕ́РЗЛИЙ, ПРИМОРО́ЖЕНИЙ (злегка). Йонька встиг по дорозі потрусити чужі ятері, бухнув у ночви мерзлу рибу, вийшов у світлицю (Григорій Тютюнник); Замерзле болото вкривалося пластами білого снігу (Н. Кобринська); Тремтять надії, ніби лист На змерзлій сокорині (М. Рильський); Дівчата звечора накладали вози, щоб удосвіта по примороженій дорозі вивезти (К. Гордієнко).

МЕ́РЗЛИЙ (який загинув або дуже застиг від морозу), ЗАМЕ́РЗЛИЙ, ЗМЕ́РЗЛИЙ, ЗАДУБІ́ЛИЙ розм., ОДУБІ́ЛИЙ розм. На третій тільки день кинулись селяни шукати Катрю і знайшли її вже задубілу біля мерзлого сина (Панас Мирний); Місяців через півтора прийшла у волость звістка, що в полі, біля шляху, знайдено замерзлого чоловіка (Б. Грінченко); Буйні градини з дрібну сливу завбільшки били моряків, змоклих і змерзлих до кісток (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мерзлий — ме́рзлий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мерзлий — Замерзлий, промерзлий, перемерзлий; (сніг) що взявся кригою <�льодом>, обмерзлий, обледенілий; (- істоту) закляклий, задубілий. Словник синонімів Караванського
  3. мерзлий — див. зіпсований; холодний Словник синонімів Вусика
  4. мерзлий — -а, -е. 1》 Затверділий від морозу; замерзлий. || у знач. ім. мерзле, -лого, с. Що-небудь затверділе від морозу. || Укритий льодом; обледенілий. || Зіпсований морозом (про овочі, фрукти). 2》 Який загинув або дуже застигнув від морозу; замерзлий. || у знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мерзлий — МЕ́РЗЛИЙ, а, е. 1. Затверділий від морозу; замерзлий. Крупа порошила й торохтіла об мерзлу землю (І. Нечуй-Левицький); Наближаючись до підвалу,Черниш наздогнав двох дівчат. Одна з них несла шмат мерзлої конини (О. Гончар); // у знач. ім. ме́рзле, лого... Словник української мови у 20 томах
  6. мерзлий — ме́рзлого в Петрі́вку кому, зі сл. хо́четься, корти́ть і т. ін. Чогось неможливого, нездійсненного, нереального. — Знайшли квітки! Та то бур’ян, а не квітки! Захотілось вам в Петрівку мерзлого (І. Фразеологічний словник української мови
  7. мерзлий — МЕ́РЗЛИЙ, а, е. 1. Затверділий від морозу; замерзлий. Крупа порошила й торохтіла об мерзлу землю (Н.-Лев., IV, 1956, 262); Наближаючись до підвалу,Черниш наздогнав двох дівчат. Одна з них несла шмат мерзлої конини (Гончар, III, 1959, 268); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах