метатися

КИ́ДАТИСЯ (швидко, ривком іти, бігти, прямувати кудись, до когось, чогось або туди й сюди), ПОРИВА́ТИСЯ, ШУГА́ТИ, МЕТА́ТИСЯ, ШАРА́ХАТИСЯ розм., ШАРА́ХАТИ розм., ШАРА́ХКАТИСЯ розм., ШАРА́ХКАТИ розм. (перев. від переляку); ТИ́ЦЯТИСЯ розм., ТИ́ЦЬКАТИСЯ розм. (метушливо). — Док.: ки́нутися, порва́тися, шугну́ти, метну́тися, шара́хнутися, шара́хнути, шарахону́ти підсил. ти́цьнутися, прудну́тися діал. шарну́ти розм. (шукаючи). Служебка кидається за ним (Леся Українка); Максим, щоб не чути, що баба можуть незабаром померти, мерщій шугає під стіл (М. Стельмах); Цеповий собака по дроту метався від хати до комори (А. Головко); Шарахались коні від вибухів (О. Довженко); Коли я підходжу, вівці шарахають геть (О. Ільченко); Чорні овечі гурти шарахкалися від двору до двору (Григорій Тютюнник); Сивоок тицявся то в одну пожежу, то в другу, когось рятував (П. Загребельний); Рифка мимоволі скрикнула і пруднулася взад (І. Франко); Шарнули (німці) по закутках, один на горище побрався, другий — у льох. Там і запопали старого (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

метатися — Кидатися, зворушитися, .. Навіть заметалось безстрашне серце в воїна — звірюки. [Звн 287]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
метатися — мета́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
метатися — Борсатися, кидатися, ф. не знаходити собі місця; д. шамотатися; (з боку в бік) шарпатися, ґедзатися; (у ліжку) перевертатися, вертітися; (у сні) жахатися; (від вітру) хитатися, гойдатися; Р. метати; дк. Словник синонімів Караванського
метатися — див. бігати; ходити; шарпатися Словник синонімів Вусика
метатися — [меитатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
метатися — метаюся, метаєшся і мечуся, мечешся, недок. 1》 Безладно переміщатися в різних напрямках, кидатися в різні боки. || перен. Бути в стані неспокою, розгубленості. Метатися у здогадах. Великий тлумачний словник сучасної мови
метатися — Борсатися, заборсатися, зборсатися, поборсатися, ганяти, поганяти, виганювати, виганити, зганювати, зганити, гасати, погасати, вигасати, згасати, прогасати, гунути, погунути, вигунути, загунути, згунути, ґедзатися, гедзнутися, загедзатися, зґедзатися... Словник чужослів Павло Штепа
метатися — МЕТА́ТИСЯ, мета́юся, мета́єшся і мечу́ся, ме́чешся, недок. 1. Безладно переміщатися в різних напрямках, кидатися в різні боки. Сьогодні, як приїздив Бергман, знялася страшенна біганина, хазяйки, служанки метались, як божевільні (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
метатися — губи́тися (рідше плу́татися, мета́тися і т. ін.) в здо́га́дках (у до́га́дках, у здо́гадах і т. ін.). Не бути впевненим у чомусь; не знати, на якому з припущень зупинитися; сумніватися, розмірковувати і т. ін. Фразеологічний словник української мови
метатися — МЕТА́ТИСЯ, мета́юся, мета́єшся і мечу́ся, ме́чешся, недок. 1. Безладно переміщатися в різних напрямках, кидатися в різні боки. Сьогодні, як приїздив Бергман, знялася страшенна біганина, хазяйки, служанки метались, як божевільні (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
метатися — Мета́тися, -та́юся, -єшся гл. Бросаться, метаться. Лютим огнем, яростію палають без міри, метаються ось як на мене, як лютії звіри. Чуб. V. 448. Словник української мови Грінченка