1. Словник синонімів української мови

навар

ВІДВА́Р (рідина, у якій що-небудь варилось), НАВА́Р, ТРУ́НОК, ВИ́ВАР, ЩЕ́РБА заст. Дівчина випила приписану порцію відвару (І. Франко); В темнику стоїть дев'ятиденний навар із вовчого лика (М. Стельмах); (Маруся:) Бабусю, дайте мені привороту!.. (Баба:) ..Ось тобі дві пляшечки: в одній червоний трунок, у другій зелений (М. Старицький); Пила (Горпина) густий нудотний вивар з цибулячого лушпиння (З. Тулуб); (Галя:) Будеш обідати? (Влас:) А що ж там є? (Галя:) Щерба з галушок (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навар — нава́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. навар — див. вигода Словник синонімів Вусика
  3. навар — -у, ч. 1》 Рідина, насичена соком тієї речовини, того продукту, що в ній вариться, заварюється і т. ін. || Жир, що спливає на поверхні рідкої їжі під час варіння в ній тваринних продуктів. 2》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навар — (зілля) вивар, звар Словник чужослів Павло Штепа
  5. навар — НАВА́Р¹, у, ч. 1. Рідина, насичена соком тієї речовини, того продукту, що в ній вариться, заварюється і т. ін. – А зараз рекомендую прополоскати зуби наваром дубової кори (Ю. Збанацький); В темнику стоїть дев'ятиденний навар із вовчого лика (М. Словник української мови у 20 томах
  6. навар — Нава́р, -ру, -рові; -ва́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. навар — НАВА́Р, у, ч. 1. Рідина, насичена соком тієї речовини, того продукту, що в ній вариться, заварюється і т. ін. — А зараз рекомендую прополоскати зуби наваром дубової кори (Збан. Словник української мови в 11 томах