1. Словник синонімів української мови

надувати

НАНЕСТИ́ (про вітер, заметіль, воду, а також безос. — захопивши своїм рухом, принести й зібрати в якомусь місці значну кількість піску, пилу, снігу, льоду тощо), НАГНА́ТИ, НАГОРНУ́ТИ, НАМЕСТИ́, НАВІ́ЯТИ, НАДУ́ТИ (про вітер, заметіль і т. ін.); НАМИ́ТИ (про воду — нанести течією, хвилями ґрунт). — Недок.: нано́сити, наганя́ти (наго́нити рідше), нагорта́ти, наміта́ти, навіва́ти (наві́ювати), надува́ти, намива́ти. Річки розмивають глиняні гори і наносять глину в морські води (М. Коцюбинський); Вдень був низовий вітер і нагнав з моря багато камки (І. Нечуй-Левицький); Пішли чорні бурі.. Намете, нагорне і в колодязь, не один день потім мине, доки.. вибереш весь той намул (О. Гончар); "Майстро (вітер) віятиме, — сказав він, — коли б дощу не навіяв..." (Ю. Яновський); У полі гуляв вітер. Крутив поземкою, ..надував замети та перевали (Ю. Збанацький); Після кожної повені в гирлі річки намиває цілі гори піску. — Пор. 1. нагрома́дити, 2. нести́.

НАДУВА́ТИ (НАДИМА́ТИ) (наповнюючи повітрям або газом, збільшувати в об'ємі), ЗДУВА́ТИ, РОЗДУВА́ТИ підсил. — Док.: наду́ти, зду́ти, розду́ти. Комарі, задуха, твань. Не скобоче дика качка, не надуває свого вола водяний бугай (М. Чабанівський); Погордливо розправляє (куховар) вуса і надимає груди (Ю. Яновський); Він іде собі, надувшись, і ні на кого і не дивиться, тільки щоки роздува, щоб усі знали, що він тут.. є старший (Г. Квітка-Основ'яненко).

НАДУВА́ТИ (НАДИМА́ТИ) (про вітер — наповнюючи повітрям, натягати, робити пружним що-небудь), НАПИНА́ТИ, РОЗДУВА́ТИ підсил. — Док.: наду́ти, напну́ти (нап'ясти́), розду́ти. Вітер надимає поли моєї шинелі, люто шарпає їх (П. Колесник); Вітер напинав полотняні вітрила (О. Донченко); Вітер роздуває плаття... (П. Тичина).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надувати — надува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надувати — НАДИМАТИ; (вітрило) напинати; (замети) наносити, намітати. Словник синонімів Караванського
  3. надувати — див. настовбурчувати; обманювати Словник синонімів Вусика
  4. надувати — і надимати, -аю, -аєш, недок., надути, надму, надмеш і надую, надуєш, док. 1》 перех. Наповнювати що-небудь повітрям, газом і т. ін.; роздувати. || Натягувати, розпрямляти що-небудь; робити пружним. || Напружуючись, збільшувати об'єм, розмір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. надувати — див. дути, обманювати Словник чужослів Павло Штепа
  6. надувати — НАДУВА́ТИ, НАДИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДУ́ТИ, му́, ме́ш і наду́ю, наду́єш, док. 1. що. Наповнювати що-небудь повітрям, газом і т. ін.; роздувати. Тішиться дитина – Забавка чудна: Надимає з мила Пухирці вона (Дніпрова Чайка); Туго шини надуваєм!.. Словник української мови у 20 томах
  7. надувати — Аю, -аєш, недок., надути, -ую, -уєш, док. Обдурювати. Надули тебе, любий, як останнього дурня. Словник сучасного українського сленгу
  8. надувати — надува́ти (надима́ти) / наду́ти гу́би, фам. 1. Гніваючись, ображаючись і т. ін., надавати обличчю незадоволеного вигляду. Він морщить лоба, надимає губи, поглядає скоса на княжого двірського (А. Фразеологічний словник української мови
  9. надувати — НАДУВА́ТИ і НАДИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДУ́ТИ. надму́, надме́ш і наду́ю, надуєш, док. 1. перех. Наповнювати що-небудь повітрям, газом і т. ін.; роздувати. Туго шини надуваєм!.. Гей, сідайте, пасажири, В ряд по два і по чотири (Нех., Ми живемо.. Словник української мови в 11 томах
  10. надувати — Надува́ти, -ва́ю, -єш гл. надимати. Словник української мови Грінченка