1. Словник синонімів української мови

називатися

ЗГОЛО́ШУВАТИСЯ на що, до чого і з інфін. (заявляти про своє бажання робити щось), ВИКЛИКА́ТИСЯ, НАКЛИКА́ТИСЯ, НАЗИВА́ТИСЯ розм. — Док.: зголоси́тися, ви́кликатися, назва́тися. До столу президії подавали (присутні на зборах) записки, зголошувалися на виступи (І. Ле); З їхньої палати викликався на виступ лише один кавалерист, що володів нібито мистецтвом художнього свисту та вмів показувати фокуси (О. Гончар); Коли Сергій назвався провести її, вона не перечила (О. Гуреїв).

НАЗИВА́ТИСЯ (мати, носити те чи інше ім'я, назву; характеризуватися яким-небудь словом, позначенням), ЗВА́ТИСЯ, ІМЕНУВА́ТИСЯ книжн.; ПРОЗИВА́ТИСЯ розм., УЗИВА́ТИСЯ (ВЗИВА́ТИСЯ) розм. рідше (мати, носити те чи інше ім'я, назву). — Док.: назва́тися, прозва́тися. — Що ж воно таке? — Термометром називається, — каже (М. Коцюбинський); Поволі відчайдушна степова вольниця виросла в могутню військово-господарську громаду, що.. назвалася Січчю Запорозькою (С. Добровольський); Він нам хотів про все те розказати, але у нас те все ніяк не зветься — казав "чужий", нема в нас слів таких (Леся Українка); — Та нам однаково, хто ви та як прозиваєтесь (Л. Яновська); — А як же тепер ваш хутір чи селище прозивається? І досі "Америкою"? — запитав Яремчук (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. називатися — назива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. називатися — Мати ймення <�назву>, носити ім'я; (героєм) прибирати ім'я <�назву>; (експромтом) вимовлятися; Р. зголошуватися; дк. НАЗВАТИСЯ, відрекомендуватися. Словник синонімів Караванського
  3. називатися — [назиеватиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. називатися — -аюся, -аєшся, недок., назватися, -вуся, -вешся, док. 1》 перев. недок. Мати яку-небудь назву, ім'я і т. ін. || Одержувати яку-небудь назву, ім'я і т. ін. 2》 Характеризуватися яким-небудь словом, позначенням і т. ін. Як називається у знач. вставн. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. називатися — НАЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАЗВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док. 1. перев. недок. Мати, носити яку-небудь назву, ім'я і т. ін. Завтра починаю нове оповідання, яке буде називатися “Подарунок на іменини” (М. Словник української мови у 20 томах
  6. називатися — що (як) назива́ється. Дійсно, по-справжньому. Етажерка, здавалося, от-от має тріснути від книг, вона була, що називається, набита ними (О. Сизоненко); // Як потрібно, як належить. Марина .. Фразеологічний словник української мови
  7. називатися — НАЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАЗВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док. 1. перев. недок. Мати, носити яку-небудь назву, ім’я і т. ін. Завтра починаю нове оповідання, яке буде називатися "Подарунок на іменини" (Коцюб. Словник української мови в 11 томах