нарив
НАРИ́В (гнійне запалення), АБСЦЕ́С мед.; ГНІЙНИ́К, ГНОЯ́К розм., ГНОЯ́НКА розм. (нарив із значним скупченням гною). Денис Ісакович ушкодив свій нарив, І на нозі йому прикинулась гангрена (М. Рильський); Так як гноянки свербіли, то Солиха їх чухала, роздирала (Панас Мирний). — Пор. фуру́нкул.
ФУРУ́НКУЛ (гнійне запалення волосяного мішечка сальної залози), ЧИРЯ́К, ЧИ́РКА розм., ЧИРЯ́ЧКА розм.; КАРБУ́НКУЛ (скупчення). Із звіробою виготовлено новий препарат — іманин — для зовнішнього застосування при опіках,.. виразках, фурункулах (з журналу); На голові чиряк, а він на ногу шкутильгає (приказка); — Чи це болячка, чи чирка нарядилась у вас на руці? (І. Нечуй-Левицький); — Нехай вам стонадцять лихорадок і півтора стільки ж чирячок і болячок, коли знайшовсь уже розумніший мене (Г. Квітка-Основ'яненко); Потрапила вона ногою в тарантулову нору і від його укусу нога розпухла, і на стопі налився кров'ю і гноєм величезний карбункул (З. Тулуб). — Пор. нари́в.
Значення в інших словниках
- нарив — (гнійне запалення) гнійник, книжн. абсцес. Словник синонімів Полюги
- нарив — нари́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нарив — -у, ч. Запальна пухлина в тканині організму, що переходить або перейшла в нагноєння; гнійник, абсцес. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нарив — Чиряк, гноянка, скула, докорован, див. фурункул Словник чужослів Павло Штепа
- нарив — НАРИ́В, у, ч. Запальна пухлина в тканині організму, що переходить або перейшла в нагноєння; гнійник, абсцес. Денис Ісакович ушкодив свій нарив, І на нозі йому прикинулась гангрена (М. Рильський); Волосом зветься нарив на пальці та інших частинах тіла. Словник української мови у 20 томах
- нарив — НАРИ́В, у, ч. Запальна пухлина в тканині організму, що переходить або перейшла в нагноєння; гнійник, абсцес. Денис Ісакович ушкодив свій нарив, І на нозі йому прикинулась гангрена (Рильський, Поеми, 1957, 258)... Словник української мови в 11 томах