насіння

НАСІ́ННЯ збірн. (зачатки рослини, що складаються з зародка та оболонки, або тільки зародки без оболонки), СІ́М'Я збірн., ЗЕ́РНО́ одн. і збірн.; ЯДРО́ (без оболонки). Насіння бобів, збіжжя, овочів, цибулини лілій бубнявіли від весняної життєдайної сили, й стебла витикалися з землі назустріч сонцю (О. Довженко); (Романюк:) Кунжут.. дає.. цінне сім'я, яке іде в кондитерські вироби (О. Корнійчук); Як ми кохалися, як зерно в горісі, Тепер розійшлися, як туман по лісі (пісня); Ядро горіхів дуже поживне.

НАЩА́ДКИ мн. (люди майбутніх поколінь), ПОТО́МКИ, ПОТО́МСТВО збірн., НАСІ́ННЯ збірн., розм.; СИНИ́, ВНУ́КИ (ОНУ́КИ), ПРА́ВНУКИ (перев. з означеннями наші, ваші і т. ін.: уживаючись окремо, ці слова можуть означати просто "нащадки", а виступаючи разом, — різний ступінь віддаленості майбутніх поколінь). Звитяжні години, звитяжні часи. Нам заздрити будуть нащадки (В. Сосюра); Смерть його відгукнулася у серцях потомків.. тихою задумою вдячності й глибокої пошани до високого подвигу людського життя (О. Довженко); Вдячне потомство, звільнене від фашистських кошмарів, згадає героїв Букрина і Лютежа (Ю. Бедзик); Яке коріння, таке й насіння (прислів'я); Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись (Т. Шевченко); Мудрець, замріяний філософ До дальніх правнуків іде (П. Дорошко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насіння — (зачатки рослин) (одиничне) насінина, зб. зерно, сім'я, (про людей) нащадки. Словник синонімів Полюги
  2. насіння — насі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. насіння — (одне) зерно, НАСІНИНА, ур. сім'я; зб. зерна, зернята; П. зародок, джерело; ЖМ. нащадки; насіннячко. Словник синонімів Караванського
  4. насіння — -я, с. 1》 Зачаток рослини, який складається із зародка та оболонки. 2》 збірн. Зерна, дрібні плоди рослин, признач. для посіву, посадки і т. ін. 3》 збірн. Зерна соняшника, гарбуза, вживані як ласощі. 4》 перен. Зародок, джерело чого-небудь. 5》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. насіння — НАСІ́ННЯ, я, с. 1. Зачаток рослини, який складається із зародка та оболонки. Розмноження насінням – основна ознака, якою голонасінні відрізняються від рослин, що розмножуються спорами (з навч. літ.). 2. збірн. Зерна, дрібні плоди рослин, признач. Словник української мови у 20 томах
  6. насіння — То собі добре насіння. Лихої слави. Яке насіння, таке й коріння. Які родичі, такі й діти. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. насіння — Я, с. Неякісна суміш (поганого помелу, суржик тощо). Словник сучасного українського сленгу
  8. насіння — і насі́ння не ли́шиться (не зали́шиться, не оста́неться і т. ін.) від кого. Хтось повністю зникне, пропаде, згине. (Коритний:) Гей, люди, чи ви подуріли? Як невинного чоловіка бити, то не боялися, а того гниддя боїтеся!... Фразеологічний словник української мови
  9. насіння — Насі́ння, -ння, нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. насіння — НАСІ́ННЯ, я, с. 1. Зачаток рослини, який складається із зародка та оболонки. Більшість лісових дерев і кущів розмножується насінням (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 187); Розмножується кизил насінням, щепами і відсадками (Колг. Укр., 7, 1960, 31). Словник української мови в 11 томах