невіра

ЗНЕВІ́РА (втрата віри в кого-, що-небудь), ЗНЕВІ́Р'Я, РОЗЧАРУВА́ННЯ, НЕДОВІ́РА рідко. Кожен рух його тіла, кожна риска на його маленькому, задубілому на степових вітрах обличчі видавала зневіру й розчарування (Ю. Бедзик); Коли вже людині западе в душу зневір'я, то нелегко її знову обернути у віру (І. Муратов); Прокинулась у Чіпчинім серці недовіра в правду, обізвалась вона в душі його тяжким сумом... (Панас Мирний). — Пор. 1. неві́ра.

ІНОВІ́РЕЦЬ (людина, що належить до іншого віросповідання), ЧУЖОВІ́РЕЦЬ заст.; БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н) заст., фольк. (перев. про магометанина); НЕВІ́РНИЙ заст.; ГЯУ́Р заст. (у магометан); НЕХРИСТИЯ́НИ́Н, НЕВІ́РА розм., НЕ́ХРИСТ заст. (той, хто не належить до християн). Придушення вільної думки (церковна цензура), гоніння на інакомислячих та іновірців,.. порушення таємниці сповіді за поліцейським наказом — все це значною мірою підірвало авторитет церкви у суспільстві (з журналу); Таких людей було і є багато і поміж попами, і поміж панами, і скрізь вони намагаються силувати старовірів, нововірів, чужовірців і "безбожників" ходити до тої церкви, яка найбагатша та найсильніша в цілій країні (Леся Українка); — Дай, Боже, щоб на війні нам завжди щастило.. Щоб бусурманів били, і турків били, і татарву били, а коли й ляхи почнуть щось проти віри нашої чинити, то й ляхів щоб били (О. Довженко); Хмельницький.. сказав гаряче: — Не пущу! Ні ляхів, ні бусурменів (Н. Рибак); Ніколи не переступить (Емене) похмурої Яйли, що он там, за батьківською хатою, за селом, грізно здіймає догори кам'яні хребти, одділяючи аллахів край од сторони невірних (М. Коцюбинський); Ведмедя, дикого вепра було приємно бачити і нехристиянам, які проходили через башти "на полаті", де нерідко князь приймав гостей (з журналу); Сатанів (Свирид) у бою, пер ведмедем на нехристів, ..тільки бриті лоби тріщали під ударами несамовитого гяура (А. Дімаров)

НЕВІ́РА (відсутність віри, впевненості, переконаності в чому-небудь), НЕВІ́Р'Я, БЕЗВІ́Р'Я, НЕВІ́РСТВО рідше; МАЛОВІ́Р'Я (недостатність віри в що-небудь); СКЕПТИЦИ́ЗМ, СКЕ́ПСИС (критично недовірливе ставлення до чого-небудь). Але найдивовижніше, мабуть, те, що такого роз'їденого невірою в себе інтелігента, як Федь Шостенко, Оля все ж таки полюбила! (Ю. Шовкопляс); Невір'я.. починається од опльовування того, що зроблене матір'ю чи батьком (М. Рудь); Не можна вірити, коли не віриться.. Тяжко ховати свою віру чи своє безвір'я (Леся Українка); На працю мою ти з невірством глядів, Мов бачив нещирі заміри (Б. Грінченко); "Гарна дівчина", мусив визнати Роман, подолавши свій стійкий.. скептицизм щодо "зовнішньої" жіночої краси (В. Минко); Настав час, коли Франків скепсис і Павликів ентузіазм знайшли своє примирення (П. Колесник). — Пор. зневі́ра, недові́р'я.

НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм., ПА́КОСНИК (ПА́КІСНИК) розм. (той, хто робить негідні, безчесні вчинки); ПА́ДЛО, ПАДЛЮ́КА, ПАРШИ́ВЕЦЬ, ПАСКУ́ДА, ПАСКУ́ДНИК, ПЛЮГА́ВЕЦЬ, СОБА́КА, ПЕС, СТЕ́РВО, СУПОСТА́Т заст., ШИ́БЕНИК заст. (ужив. як лайливе слово); СВИНЯ́ лайл., СВИНЮ́КА (СВИНЯ́КА) підсил. лайл. (про непорядну, нечемну, невдячну людину); ЛЕДА́ЩО, БЕЗБО́ЖНИК, НЕ́ХРИСТ, БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н), НЕВІ́РА, НЕДО́ВІРОК, НЕЧЕСТИ́ВЕЦЬ, БАЙСТРЮ́К, БАЙСТРЯ́, БАРБО́С, БОСЯ́К (ужив. лайливо щодо людини, поведінка, вчинки якої сприймаються негативно, несхвально, — з метою образити її, показати свою зневагу до неї). На другій дільниці якийсь бригадир шахрайські приписки в нарядах робив. Мерзотник — і все! Ну і що ж? Через оцих негідників я маю на весь світ дивитися крізь темне скельце? (С. Журахович); — А тобі ріже око, що я чужу людину в хату прийняв? А з ким мені жити, коли в мене син — поганець? (Григорій Тютюнник); — Чого ж ви, кажу, одразу його не поклали? "Ліжок не вистачає..." Серця в тебе не вистачає, а не ліжок! ..Нема нікому й поскаржитись на них, паразитів... (О. Гончар); Якась-таки личина донесла комендантові (Ю. Збанацький); (Олекса:) Не козак ти, не лицар! Ти гадюка, злодій ти!! (С. Васильченко); — То ти знущаєшся з мене, гад?! — прошепотів Іван Ілліч (Є. Гуцало); — Топись, топись, одною гадиною менше буде, — припрошувала її з берега Орися (Григорій Тютюнник); (Лукерія Степанівна:) Іч, яку зміюку вивчили собі на радість! (М. Кропивницький); — Пакосник ти паскудний! Плюгавець! Загладиш ти в нас сьогодні увесь сором, що наробив товариству (П. Куліш); — Ах ти ж падло заморське! Ах ти ж... — і жінка сказала все, що думала про цього німця (О. Ільченко); — Аж дивно, як це я раніше не зрозуміла, що ви падлюка (В. Собко); — Ти тямиш, паршивцю, що говориш?! — одним краєм прикусив зуби Созоненко (М. Стельмах); Кругом паскуда! Чому ж його не так зовуть! Чому на його не плюють? Чому не топчуть!! (Т. Шевченко); — Що ж сей паскудник учинив? — став ізнов глаголати батько Пугач до громади (П. Куліш); — Собака, — вилаявся дід і блиснув своїми.. очима у бік уланів (Д. Бедзик); По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (М. Бажан); — Краще вмерти героєм, аніж стервом жити, зрадивши вітчизну (І. Ле); — І на оновленій землі Врага не буде, супостата (Т. Шевченко); Як зобачила (молодиця) дядька Володька, зірвалась з місця, наче її полум'я обхопило: — ..Шибеник! Злодюга! (Марко Вовчок); — Свиня, — кинув він Гнатові, коли вони від'їхали на бокову стежку. — Отакого старого чоловіка — і то не пожалів (Григорій Тютюнник); Сказали б раніше, нізащо Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Л. Первомайський); — Хай знають, нехристи, де правда! Коли вона є, то для всіх хай буде рівна (Панас Мирний); — Ванюшко, що ж це ти, бусурмане, цураєшся дядька Ларивона?.. (В. Логвиненко); Назустріч дідусь іде сумний-сумний, пішки повертається до себе..: "Якийсь недовірок велосипед украв.." (О. Гончар); На тій Україні.. Байстрюки Єкатерини Сараною сіли (Т. Шевченко); (Дуга (виймає складену вчетверо листівку):) Ось... Якийсь барбос на тинах порозклеював (Ю. Мокрієв); За хвилю виносить (Прокіп).. сідло і.. мчить у Троянівку, щоб не спати в одній хаті з таким босяком, як Тимко (Григорій Тютюнник). — Пор. безсоро́мник, на́волоч, недо́людок.

НЕДОВІ́Р'Я (недовірливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕДОВІ́РА, НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛІСТЬ (підозріливе ставлення); ПІДО́ЗРА, ПІДОЗРІ́ННЯ (думка про причетність кого-небудь до чогось негативного). Ягідка востаннє підняв ногу з води, з недовірою заніс її над берегом (О. Гончар); Тарасу Григоровичу стало незручно за свою недовірливість і сухість (З. Тулуб); Пильність надихає нас на.. енергію до дій, підозріливість принижує (П. Загребельний); В очах його світилося здивування й підозрілість (Ю. Смолич); Глущукові в голову закралося підозріння, що Олімпіада могла прийти до Артьомова та умовити, щоб не відрізали в неї ліпшого ґрунту (С. Чорнобривець). — Пор. 1. неві́ра.