невірний

ІНОВІ́РЕЦЬ (людина, що належить до іншого віросповідання), ЧУЖОВІ́РЕЦЬ заст.; БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н) заст., фольк. (перев. про магометанина); НЕВІ́РНИЙ заст.; ГЯУ́Р заст. (у магометан); НЕХРИСТИЯ́НИ́Н, НЕВІ́РА розм., НЕ́ХРИСТ заст. (той, хто не належить до християн). Придушення вільної думки (церковна цензура), гоніння на інакомислячих та іновірців,.. порушення таємниці сповіді за поліцейським наказом — все це значною мірою підірвало авторитет церкви у суспільстві (з журналу); Таких людей було і є багато і поміж попами, і поміж панами, і скрізь вони намагаються силувати старовірів, нововірів, чужовірців і "безбожників" ходити до тої церкви, яка найбагатша та найсильніша в цілій країні (Леся Українка); — Дай, Боже, щоб на війні нам завжди щастило.. Щоб бусурманів били, і турків били, і татарву били, а коли й ляхи почнуть щось проти віри нашої чинити, то й ляхів щоб били (О. Довженко); Хмельницький.. сказав гаряче: — Не пущу! Ні ляхів, ні бусурменів (Н. Рибак); Ніколи не переступить (Емене) похмурої Яйли, що он там, за батьківською хатою, за селом, грізно здіймає догори кам'яні хребти, одділяючи аллахів край од сторони невірних (М. Коцюбинський); Ведмедя, дикого вепра було приємно бачити і нехристиянам, які проходили через башти "на полаті", де нерідко князь приймав гостей (з журналу); Сатанів (Свирид) у бою, пер ведмедем на нехристів, ..тільки бриті лоби тріщали під ударами несамовитого гяура (А. Дімаров)

НЕВІ́РНИЙ (непостійний у стосунках з ким-небудь, який порушує довіру, вірність, дружбу); ЗРАДЛИ́ВИЙ (який зрадив або зраджує в коханні, дружбі). Важко стало на душі од одної чутки, що в його дружина невірна (О. Стороженко); То ти вже про те і не згадуєш, — ні, — Що серце давно віддала ти мені? Те миле й зрадливе серденько своє! (Леся Українка). — Пор. 1. ненаді́йний.

НЕДОВІ́РЛИВИЙ (який мало довіряє людям), НЕВІ́РНИЙ розм., НЕЙМОВІ́РНИЙ заст.; ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, ПІДОЗРІ́ЛИЙ рідше (схильний до підозр); ПОМИ́СЛИВИЙ (який у всьому вбачає неприємність для себе). — А батько мій після отого горя став недовірливий і панам не йняв віри (І. Нечуй-Левицький); Є ж такі, що нині подружили, А були невірні, як Хома (Д. Павличко); — Шкода тільки, що ти неймовірна... Я зараз бачу, почуваю, що ти не ймеш мені віри... (Л. Яновська); Великий князь був ще незвичайно недовірливий та підозріливий (Ю. Опільський); Дома симпатію всіх, навіть підозрілої і ревнивої Ольги, вже завоювала молода невістка (О. Копиленко); Після недавньої чуми, яка скосила в Москві понад чотири п'ятих усієї людності, цар став обережний і помисливий (О. Ільченко).

НЕНАДІ́ЙНИЙ (якому не можна вірити або довіряти, на якого не можна покластися), НЕПЕ́ВНИЙ, СУМНІ́ВНИЙ (який викликає сумнів щодо своєї надійності); БЕЗВІДПОВІДА́ЛЬНИЙ (який не усвідомлює відповідальності за свої слова, вчинки тощо); НЕВИ́ПРОБУВАНИЙ, НЕПЕРЕВІ́РЕНИЙ (який ще не показав себе на ділі). (Лісницький:) Я прийшов сказати, Що ненадійний, темний чоловік — Іван Виговський (Л. Дмитерко); Кому власна батьківщина З малих літ не дорога, — Той непевна є людина (П. Грабовський); — Покриваєш сумнівні елементи на селі. Навіщо брав під захист Хомутенка, коли на нього повно компрометуючих матеріалів? (Григорій Тютюнник); — Я зняв з роботи оператора Кумач.. Молоденьке таке дівча, безвідповідальне (А. Хижняк); Справді, хіба довів він чимось своє право стати воїном? ..Він ще невипробуваний (В. Петльований). — Пор. 1. неві́рний, 1. підозрі́лий.

ПОГА́НИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДО́БРИЙ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕЛА́ДНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ПОГАНЕ́НЬКИЙ розм., КЕ́ПСЬКИЙ розм., НЕЗУГА́РНИЙ розм., АБИ́ЯКИЙ розм., КАЗНА-ЯКИ́Й розм., НІЯ́КИЙ розм., ТАКИ́Й-СЯКИ́Й розм., НЕВІ́РНИЙ розм., НЕВА́ЖНИЙ розм. рідше, ЛИХИ́Й розм., ПОГАНЮ́ЧИЙ підсил. розм., ПРЕПОГА́НИЙ підсил. розм., ПАРШИ́ВИЙ підсил. розм., ПАСКУ́ДНИЙ підсил. розм., ПІДЛИЙ підсил. розм., ЧОРТЗНА́-ЯКИ́Й зневажл., ЛЕДА́ЧИЙ зневажл., ЧОРТІВ лайл., БІ́СІВ лайл., ЧОРТЯ́ЧИЙ лайл., ХУДИ́Й заст., ЛЕ́ДА-ЯКИ́Й діал., ШПЕ́ТНИЙ діал.; НЕДОБРОЯ́КІСНИЙ, НЕЯ́КІСНИЙ (незадовільної якості); НЕЗАВИ́ДНИЙ, МИ́РШАВИЙ, ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЗЛИДЕ́ННИЙ діал. (перев. зовні); ОСТА́ННІЙ, ПОСЛІДУ́ЩИЙ розм. (найгірший серед інших). В житті не так усе просто, як йому здавалося. Навіть серед односельчан виявилися хороші і погані люди: одним можна вірити, іншим — ні (Григорій Тютюнник); Гордєєв усю ніч пік у кухонній юрті пироги і все хвилювався, що дріжджі погані (З. Тулуб); — Недобрий, дочко, сьогодні зварила борщ. Мабуть, і сьогодні сало збігло (І. Нечуй-Левицький); Коли весь комітет одноголосно визнав її роботу незадовільною, дівчина ледве перемогла себе, щоб не піти з кімнати, грюкнувши дверима (О. Донченко); Як воно чудно: повернеться життя до тебе негарним, чорним своїм боком — і якимсь поганим здається все на світі (Г. Хоткевич); Літав соловейко в рожевий городчик, Кохав-бо він рожу, А поруч коханки він навіть не бачив Тернину негожу (А. Кримський); (Іван:) Аби тільки ми не зробили якогось нехорошого вчинку, з яким дружба не може миритись (І. Микитенко); Міщанська вулиця відразу відчула щось неладне (Н. Рибак); В оці вранішні години він багато думає.. про все, що завгодно, аби тільки не згадувати тієї жахливої ночі (А. Дімаров); Хто б ризикнув з цього сморчка зробити хоч би поганенького вояку (М. Хвильовий); З вигляду головного лікаря здогадався (Роман Кирилович), що справи кепські (В. Дарда); Коли ж недокурок впав долі, мовив (дід) статечно: "Більше такого не роби, внучку, то незугарні справи" (В. Скуратівський); (Мати:) Політниця з тебе абияка, тащити сіна — голова боліла... (Леся Українка); Господар з Юзьо Крапивницького був казна-який .. Двір в нього був запущений, а на полі родили бур'яни (С. Чорнобривець); Рибалка з нього був ніякий (Ю. Яновський); — Таке-сяке (ліжко) зляпав, а все ж буде краще на йому, ніж долі (С. Васильченко); Пішла б вона гуляти того-таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу (Марко Вовчок); Дивлюсь — усі якісь чудні Мені здаються хлопці. В очах у кожного смішок, Все надто підозріло. Невже зробив якийсь грішок? Неважне, значить, діло... (С. Воскрекасенко); Лихий передобідок і найліпший обід попсує (прислів'я); Воно-таки доведеться чарку горілки випити. І поганюча ж вона, і гірка, а от люблю її (А. Шиян); Згарський лишив Калиновича в препоганім настрою (І. Франко); Від паршивого берега відчалив, а на паскудний прибився (М. Стельмах); (Професор:) Надзвичайно підла погода. Вдень було ясно, а тепер дощ і сніг (І. Кочерга); Думають тільки про мед у своїх льохах. Переймають чортзна-які звичаї. Гидують своєю мовою (О. Довженко); На ледачій землі і трава не росте (прислів'я); — Чи скоро ж той чортів перевіз? — гукнула вона (Ю. Смолич); — А ти чого посміхаєшся? — Такий бісів характер маю (М. Стельмах); (Никодим (несамовито):) Не говори чортячим язиком до мене! Бо ти холодними речами отруту мені в душу ллєш (І. Карпенко-Карий); (Омелько:) Дай же, Боже, гуляти нам тихо, без сварки і без худого слова! (М. Кропивницький); Леда-якого бортника і мед ледачим пахне (Словник Б. Грінченка); Старого і шпетного.. полюбила (пісня); Чекати на високий урожай не можна, якщо покладеш у ґрунт недоброякісне зерно (з журналу); Ґудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Козаченко); "Хай він і в цій незавидній робочій одежі, а я пишаюся ним", — мовби каже дівчина, вчепившись за батька (О. Гончар); Савка махнув батогом і так натягнув віжки, ніби правив не миршавими коненятами, а казковими зміями (М. Зарудний); Він був бідний зарібник, а вона також не мала хати. Наймала якусь дрантиву хатчину (О. Кобилянська); Такий собі злиденний будиночок, та ще й репнутий по фасаду з самої гори донизу (І. Багряний); Він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, — Пшеницю й кукурудзу золоту)... (М. Рильський); Правда, й Кирило Тур був у Січі не послідущий, був козак-душа (П. Куліш). — Пор. 1. бридки́й, 1. нікче́мний.